Вторгнення Росії вплинуло на всю нашу країну. Так, до Одеси не змогли дістатись путінські війська, не сталося тут і висадки морського десанту, про яку у першу добу писали московські пропагандисти. Але дещо у місті все ж таки змінилось, тому ті хто пишуть, що в Одесі не відчувається війна – або трохи лукавлять, або просто брешуть.
На сьогодні більшість барикад та перекриттів вже знято, але, наприклад, Приморський бульвар перекрито і зараз. Це пояснюється тим, що звідси відкривається широкий вид на територію Одеського порту. Задля того, щоб імовірні шпигуни чи диверсанти не могли б під виглядом туристів коригувати удари по важливому стратегічному об’єкту, людей сюди не пускають.
Більшість обмежень була введена ще минулого року. Загроза від ворожих сил спонукала владу до прийняття рішень, що здалися незрозумілими та болючими.
Зокрема, першим кроком стало обмеження пересування в місті. Військові об’єкти, які розташовувались у різних частинах Одеси, стали об’єктами підвищеної уваги. Пляжі, колишні місця масового відпочинку, тепер стали недоступні для громадян. Це робилосятому, що деякі пляжі мінувалися і перебувати на них було небезпечно для життя. Деякі пляжі і досі закриті, зокрема з цієї причини.
Спершу було незрозуміло, чому потрібно вводити такі обмеження в цивільному місті, але згодом стало зрозуміло, що це – заходи безпеки. Одеса мала свої важливі об’єкти, на які могла покластися російська армія, і саме тому було необхідно запобігти можливим провокаціям.
Такий стан речей викликав багато питань серед місцевого населення. Горе та обурення, страх та розчарування – усе це засмучувало та гнівало одеситів, що звикли до прогулянок своїми улюбленими місцями. Звичність повсякденного життя була порушена, але з часом багато хто зрозумів важливість цих заходів.
Незважаючи на обмеження, одесити не втратили своєї гідності та оптимізму. Вони допомагали одне одному, об’єднувалися на підтримку військових, які стояли на захисті міста. Обмежене пересування стало тим символом єдності та солідарності, який нагадував про важливість обережності та мирного майбутнього.
І хоча Одеса тимчасово втратила свою звичну свободу, вона не втратила свого духу. Містяни впевнені, що ця нелегка ділянка їхнього шляху буде лише тим випробуванням, яке зміцнить їхню волю та єдність.
Із початком повномашстабного конфлікту на вулицяхпобільшало патрулів, як військових, так і зі складу патрульної поліції. Вони мали на меті підтримати порядок на вулицях, запобігти імовірному мародерству та здійснювати фільтраційні заходи щодо підозрілих осіб.
Згодом кількість патрулів зменшилась, так як знизилась потребав них. Але і зараз ви можете зустріти озброєний патруль будь-де, навіть на курортно-тусовочній Аркадії, не кажучи вже про інші райони міста.
Також збереглись у деяких куточках міста і стаціонарні пости військових і поліції. Конкретнімісця писати не будемо, але одесити можуть бачити їх кожен день. Окремою строкою проходять патрулі від ТЦК, що видають повістки. Хоча і їх останнім часом стало менше.
Починаючи з весни 2022 року, Одеса неодноразово перебувала під бомбардуванням чи ракетними обстрілами з боку російських військ.
Неодноразово страждали різноманітні складські приміщення, торгівельні центри, житлові будинки. На щастя, трагедій із повністю зруйнованими багатоквартирними будинками в Одесі не було. Але рани війни все ж відчутні на обличчі міста.
Зокрема, пошкоджено один з «Макдональдсів», Музей цікавої науки, літературний та архітектурний музеї. Зруйновано один з головних храмів міста – Спасо-Преображенський собор, також серйозно постраждав Дім вчених. Перерахувати усі важливі пам’ятки одеси, пошкоджені російськими варварами, дуже важко. Немає більше і гіпермаркета «Фоззі», який пам’ятали тисячі одеситів.
Але, тим не менше, Одеса продовжує стояти, приймати туристів та насолоджуватись життям так, як вона вміє. І хоч війна не проходить безслідно для нашого міста, ми все одно знаємо – перемога буде, а ворог заплатить за свої злочини «за потрійним тарифом».
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
