В нашому місті тролейбуси запустились через 4 роки після того, як було встановлено перше обладнання для їх роботи. Чому так сталося, якими були перші тролейбуси і чому прибрали маршрут №1 – читайте далі.
Відкриття першого тролейбусного маршруту між залізничним вокзалом та площею Льва Толстого планувалося на 1941 рік. До міста доставили перші десять тролейбусів моделі ЯТБ-4 Ярославського автомобільного заводу, але тут розпочалася війна.
Румунські окупанти вивезли одеські тролейбуси до Констанци. Після Перемоги вкрадене повернули назад, причому з Констанци забрали назад не 10, а 11 машин – одинадцяту румуни також вкрали, але із Чернівців. Щоправда, деякі з повернутих тролейбусів перебували у стані обдертих каркасів.
За порівняно невеликий проміжок часу працівники Одеського трамвайного тресту відновили тролейбусні машини та міську контактну мережу та після належного ремонту почали проводити навчання майбутніх водіїв. 4 жовтня 1945 року спеціальна комісія прийняла міську тролейбусну мережу, а 6 жовтня нею відбувся перший пробний рейс.
Через місяць, 5 листопада, перші п’ять водіїв тролейбусів із того самого першого випуску вийшли на обкатку лінії перед запуском в експлуатацію, а вже 7 листопада урочисто відкрився перший маршрут одеського тролейбуса. Найперший тролейбус в історії міста прямував маршрутом «Вокзал — Площа Льва Толстого», проїжджаючи вулицями Пушкінської, Дерибасівської та Льва Толстого.
У 1974-75 роках через будівництво підземних переходів під перехрестям Дерибасівської та Преображенської траса маршруту змінювалася у різних варіантах. А з 1984 року тролейбуси прибрали з Дерибасівської вулиці, перемістивши їх лінію на вулицю Буніна. У 1997 році через запровадження одностороннього руху Пушкінською і Рішельєвською маршрут теж змінився — від вокзалу йшов Пушкінською, а до вокзалу Рішельєвською.
Цікаво, що з 2009 року до моменту закриття на маршруті №1 регулярно працювали перші в Одесі низькопідлогові тролейбуси. До цього з 1974 і майже до теперішнього часу його обслуговували радянські тролейбуси ЗіУ-9, з 1997-го — українські «ЮМЗ», а з початку 1960-х і до 1989 року — радянські «ЗіУ-5».
Закрили «перший» тролейбус в Одесі в 2015 році — оскільки всією трасою маршруту №1 його став дублювати продовжений маршрут №7. Таким чином вперше в історії одеського електротранспорту пострадянського періоду створили безпересадковий зв’язок житлового масиву Таїрова з центром міста.
Ми вже казали про перші тролейбуси з Ярославля. А з 1948 року до Одеси почали привозити нові моделі тролейбусів. Серед них такі моделі: МТБ-82, КТБ-1, ЗіУ-5. 1966 року було доставлено тролейбуси Київ-4 із київського заводу електротранспорту, їх налічувалося близько 32 одиниць.
1972 року з’явилися тролейбуси, які стали наймасовішим типом рухомого складу в Одесі. Це модель ЗіУ-9, які ходили, в основному маршрутом тролейбусів №11 і 12. А ще, цього року почали з’являтися вантажні тролейбуси з виробництва того самого київського заводу електротранспорту.
З 1992 по 1996 роки до Одеси надходили перші українські тролейбуси ЮМЗ-Т1 та ЮМЗ-Т2. Згодом, аж у 2009 році Одеса поповнилася 16 новими тролейбусами Тролза-5265 «Мегаполіс», які виготовлялися на індивідуальне замовлення з кондиціонером у салоні. А у 2012 році з’явилися тролейбуси з Чехії – 8 одиниць Skoda 14Tr та 5 одиниць Skoda 21Tr.
Протягом 2017 року до Одеси надходили білоруські низькопідлогові тролейбуси «Білкомунмаш» 321-й – 47 нових одиниць. А придбано ці тролейбуси були коштом кредиту Європейського банку. В подальшому нових поставок тролейбусів не було, і протягом повномасштабної війни їх навряд чи варто очікувати. Ведеться активний ремонт наявної техніки, її списують лише у країніх випадках.
Починаючи з 1969 року, Одесою їздили цілі тролейбусні потяги. Це ноу-хау прийшло до Одеси з Києва, а винахідником нововведення став директор одного з найбільших у СРСР – київського Жовтневого тролейбусного депо, кандидат технічних наук Володимир Векліч.
Векліч вперше у світовій практиці застосував систему багатьох одиниць (СБО) саме на безрейковому транспорті, з’єднавши у 1966 році два тролейбуси МТБ-82/82Д за своєю системою до поїзда. Принцип дії такої системи полягав у тому, що під час руху та гальмування зчеплених тролейбусів працювали тягові двигуни обох машин, що керувалися з кабіни першої машини. Тролейбуси зчіплялися між собою за допомогою спеціального кріплення, яке згодом отримало назву «система Веклича», а розчепити такі тролейбусні потяги можна було лише за 3-5 хвилин.
На зорі впровадження нововведення тролейбусні поїзди в Одесі складалися, переважно, з тролейбусів «Київ-2» та «Київ-4», а починаючи з 1972 року, формуються потяги із тролейбусів «ЗіУ-9». Згодом ця марка тролейбуса стає наймасовішим типом рухомого складу у місті. Загалом використання тролейбусних поїздів Володимира Веклича дозволило значно підняти перевізну здатність тролейбусного транспорту та зменшити потребу у водіях. Вони близько тридцяти років успішно експлуатувалися у понад 20 містах тодішнього Радянського Союзу, включаючи Одесу.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
