Ідея будівництва метро в Одесі є однією з найцікавіших, але водночас найбільш проблематичних сторінок в історії міського транспорту України. Попри численні спроби реалізації цього проєкту, він досі залишається тільки мрією. Розглянемо детально, чому ця концепція не стала реальністю, з усіма історичними, технічними та економічними аспектами.
Потреба у метро в Одесі виникла через швидке зростання населення та економіки міста в середині XX століття. У 1970-х роках Одеса входила до списку перспективних міст для будівництва метрополітену в межах радянських планів розвитку інфраструктури. Розроблялися плани створення першої лінії, яка мала б з’єднати спальні райони з історичним центром.
На користь будівництва підземки в Одесі говорив і об’єктивний фактор – витягнутість міста вздовж моря та його відносно невелика ширина. Таким чином, прямо-таки «напрошувалася» одна довга «осьова» лінія між великими житловими масивами на півдні, південному заході та півночі міста через центр.
Перша черга із шести станцій пов’язувала б центр міста із промзоною Пересипу. Друга черга у два етапи мала простягтися до Лузанівки, а потім уже й до селища Котовського. Там навіть залишили землевідведення під будівництво метрополітену дрібного закладення у вигляді смуги зелених насаджень уздовж вулиці Кримської (нинішній Кримський бульвар).
Однак у 1980-х роках, через тодішнього генсека Черненко (що був родом з Красноярська), цей список скоротили. У фінальному переліку залишилися лише кілька міст, які отримали фінансування для метрополітену. Одеса, на жаль, не увійшла до цього переліку, поступившись якраз Ростову-на-Дону та Красноярську. Одним із головних аргументів проти Одеси було те, що її геологічні умови, зокрема ґрунти та водоносні горизонти, ускладнюють будівництво підземного транспорту.
Попри перешкоди, проєкт метро включили в генеральний план розвитку міста 1989 року. Було заплановано розпочати будівництво в 1991 році, але ці плани збіглися з початком економічної кризи після розпаду Радянського Союзу. Політична та економічна нестабільність початку 1990-х років зробили реалізацію цього проєкту неможливою.
Щодо проблем з підземними водами, то і на це знайшли відповідь. Ленінградські метробудівці запропонували будувати метро глибокого закладання під катакомбами. У них був багатий досвід будівництва станцій та магістралей у себе в місті у схожих умовах, тому можна бути впевненими, що і в Одесі це питання було б вирішене за умови достатньої уваги та фінансування. Але політичного рішення за радянських часів так і не прийняли, а це в ті роки було найголовніше. Схожі проблеми були тоді і у Дніпрі, хоч будівництво все ж і розпочалось.
У другій половині 1990-х років деякі місцеві інженери та архітектори запропонували альтернативні проєкти, такі як створення монорейкових ліній або легкого метро. Наприклад, інженер Віктор Бєліков запропонував проєкт монорейкової системи, яка була б дешевшою у реалізації (близько 1 мільйона доларів за кілометр) і могла б з’єднати ключові райони міста. Однак ці ініціативи не отримали належного фінансування та підтримки через глибоку економічну кризу в місті та Україні в цілому.
У 2000-х роках транспортні проблеми Одеси стали ще гострішими через збільшення населення та кількості автомобілів. Водночас урбаністи розробляли різні ідеї щодо позавуличного транспорту: швидкісні трамваї, канатні дороги, а також системи легкого метро.
Після 2005 року плани щодо розвитку одеського метрополітену переважно залишилися без руху, оскільки міська влада була змушена вирішувати нагальніші проблеми. Тим часом місто дедалі більше потерпало від заторів, і експерти сходилися на думці, що вихід із транспортної кризи можливий лише через пріоритет громадського транспорту та створення позавуличних транспортних систем — метро чи швидкісного трамвая.
У генеральному плані Одеси, ухваленому у 2007 році, було передбачено будівництво двох ліній швидкісного позавуличного транспорту. Перша мала проходити у напрямку «Північ-Південь», друга — перетинати її від району Фонтану до Тираспольського шосе. Однак точний формат цих ліній так і не було визначено: можливими варіантами залишалися класичне метро, монорейкова система, швидкісний трамвай або навіть естакадний транспорт.
Програма розвитку метро в Україні, прийнята у 2006 році, включала проєктування метрополітену для таких міст, як Одеса, Запоріжжя (детальніше про це тут) та Львів. Проте через обмеженість бюджету і відсутність приватних інвестицій ці плани залишилися нереалізованими. У 2009 році компанія «Електротранс-Одеса» запропонувала концепцію легкого метро. Воно мало поєднати підземні та наземні лінії протяжністю 22 кілометри — від селища Котовського до Куликового поля. Але навіть цей проєкт не отримав розвитку.
На сьогодні всі роботи з проєктування метро в Одесі зупинені. Основними причинами є економічна криза, відсутність інвесторів і сумніви у доцільності будівництва. Експерти робочої групи зі стратегії сталого розвитку міста вважають, що навіть за наявності технологій реалізація такого проєкту не виправдає себе економічно.
На сьогоднішній день Одеса потерпає від перевантажених доріг, відсутності достатньо сучасного громадського транспорту та недостатньої підтримки з боку центральної влади. Ідея метро все ще обговорюється, але реалізація потребує значних фінансових ресурсів, політичної волі та комплексного підходу до міського планування. Окрім того, будівництво класичного підземного метрополітену радянського зразка є надзвичайно дорогим і ресурсомістким проєктом. У зв’язку з цим для Одеси найбільш реалістичною альтернативою виглядає створення системи швидкісного трамвая.
Пропускна спроможність швидкісного трамвая, хоча й поступається традиційному метро, цілком може досягати 10–12 тисяч пасажирів на годину. Це співставно з показниками багатьох ліній метро таких великих міст, як Лондон чи Париж.
Історична структура міської трамвайної мережі Одеси є однією з переваг цього варіанту. Більшість існуючих трамвайних колій, що з’єднують житлові райони з центром міста, прокладені окремо від автомобільного руху. Це створює сприятливі умови для переобладнання таких маршрутів у лінії швидкісного трамвая. Доречы, про одеський трамвай можна почитати тут.
Після тривалих обговорень, у тому числі через численні публікації в місцевих ЗМІ в період 2010–2015 років, у квітні 2016 року Одеса розпочала реалізацію проєкту створення швидкісного трамвая. Цей проєкт є важливим кроком для покращення транспортної інфраструктури міста та зменшення заторів. Щоправда, через повномасштабну війну цей проект теж повністю зупинився і зовсім не факт що буде доведений до кінця.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
