Як Одеса може втратити знакову будівлю і як її захистити

17:37  |  19.02.2025
Будинок-стіна, Одеса

Питання збереження архітектурної гармонії Воронцовського провулку та можливості створення нових будівель, які не порушують стильову цілісність цього історичного місця є доволі гострим на сьогоднішній день. Наразі знов загострилась ситуація з «Будинком-стіною», або Відьомстким будинком, як його ще називають в Одесі.

Історія «будинку-стіни»

Цей будинок по Воронцовському провулку, 4, колись належав до прибуткових і належав банкіру та консулу Георгію Рафаловичу. Свою назву будинок отримав через те, що при погляді з певного ракурсу створюється враження відсутності бічної стіни. Але ніякого секрету в цьому немає — бічна стіна примикає до фасадної під дуже гострим кутом, оскільки спочатку ділянка мала незручну для будівництва форму деформованої трапеції. Доречі, у Запоріжжі є подібний будинок, радимо прочитати цікаву історію пов’язану з ним.

Крім самого власника будинку, тут мешкали відомі люди, наприклад, Борис Вітте, брат тодішнього міністра фінансів імперії Сергія Вітте. У радянський період квартири перепланували під комунальні. Більше про цей будинок можете почитати тут.

Незаконне будівництво та статус ЮНЕСКО

Зведення приватної будівлі поруч із легендарним «будинком-стіною» почалося ще у 2012 році. Первісна споруда, яка раніше стояла на цьому місці, була невеликим одноповерховим сараєм. Однак нове будівництво загрожувало знищити унікальний візуальний ефект знаменитого об’єкта, що викликало хвилю обурення серед активістів.

У результаті втручання міської влади роботи були призупинені, а сам «будинок-стіна» отримав статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Це означало, що будь-які будівельні ініціативи в цій зоні повинні відповідати нормам закону про охорону культурної спадщини та узгоджуватися з відповідними інстанціями.

Попри попередження, у 2017 році роботи відновилися, що викликало чергову хвилю протестів серед одеситів. Після численних звернень активісти знесли незаконну споруду, а муніципальне управління архітектури офіційно заборонило будівництво.

Проте восени 2024 року на місці недобудови знову з’явився навіс, що свідчило про спробу продовжити роботи. Власник споруди, схоже, не врахував, що територія належить до охоронної зони ЮНЕСКО, а отже, будь-яке будівництво вимагає погодження з Міністерством культури. У підсумку, співробітники КП «Одеспроект» примусово демонтували конструкцію.

Яке майбутнє чекає на цей простір?

Сьогодні історичний центр Одеси, що входить до списку ЮНЕСКО, має доволі невтішний вигляд через залишки незавершеної споруди. Проте конкретних пропозицій щодо її подальшої долі практично немає.

«Забудову призупинили, але це не може тривати вічно. Що робити з покинутою будівлею?» — ставить питання один з ключових спеціалістів по архітектурі Одеси Юрій Снядовський.

Архітектор запропонував власний концепт вирішення ситуації, створивши ескіз нового комплексу, що гармонійно впишеться в ансамбль Воронцовського провулку. Його головна ідея — не приховувати візуальний ефект «будинку-стіни», а навпаки, підкреслити його унікальність.

«Будинок-дах» як архітектурна концепція

Візуалізація скандальної забудови, яка мала бути побудована, демонструвала мінімалістичний та невиразний дизайн. Натомість пропозиція Юрія Снядовського передбачає стильове узгодження нового об’єкта з історичною забудовою.

«Новий будинок повинен стати ніби продовженням «будинку-стіни», але з власним характером. За концепцією, він буде побудований у вигляді мансарди, яку можна назвати «будинок-дах». Його стіна не прилягатиме впритул до історичної пам’ятки, а відходитиме під кутом, що дозволить зберегти ефект візуальної ілюзії», — пояснює архітектор.

Запропонована мансарда може бути декорована скульптурними елементами, ліпниною, карнизами та іншими декоративними деталями, характерними для епохи ренесансу та еклектики. За словами Снядовського, важливо, щоб нова споруда не виглядала окремою будівлею, а стала органічною частиною архітектурного ансамблю.

Співіснування класики та модерну

Архітектор представив два можливі варіанти покрівлі: один із використанням старовинної черепиці, інший — сучасний, із лаконічним скляним дахом. Останній варіант не лише не «затирає» історичний стиль, а й створює ефект контрасту, підкреслюючи унікальність «будинку-стіни».

Снядовський переконаний, що поєднання історичних та сучасних архітектурних стилів цілком можливе, якщо правильно підібрати масштаб і пропорції. За такого підходу навіть скляні та бетонні конструкції можуть гармонійно вписатися в середовище старої Одеси.

За словами архітектора, в Одесі існує багато старовинних будівель, що перебувають у напівзруйнованому стані. Одне з можливих рішень — залишати історичний фасад і модернізувати внутрішнє планування за сучасними стандартами. Саме так було відреставровано будинок на розі Дерибасівської та Рішельєвської.

«Головне — правильно розуміти, як використовуватиметься будівля. Архітектура — це не лише краса, а й функціональність», — підсумовує Снядовський.

За його словами, концепція «будинку-даху» могла б стати основою для конкурсу архітектурних рішень. Якщо будуть запропоновані інші варіанти, їх варто обговорити та знайти найкраще рішення для цієї унікальної локації. «Я запропонував ідею — тепер справа за креативними рішеннями», — зазначає він. Як би там не було, діюча ситуація з будинком є однозначно загрозливою для майбутнього цієї архітектурної «зірки» Одеси.

Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса telegram ico!

Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: