Цей корабель був символом російської могутності на Чорному морі. Його потужне ракетне озброєння, як іноді заявляли російські пропагандисти, здатне зруйнувати ціле місто. Але він доволі бесславно загинув у квітні 2022 року, так і не зігравши жодної суттєвої ролі у війні. Причому війна проходила проти країни, яка фактично не мала дієздатного морського флоту, а лише морські сили, які здатні діяти біля узбережжя. Кораблів класу «Москви» у України просто не було.
Ракетний крейсер «Слава» було закладено на Миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара 5 листопада 1976 року, через сім років будівництво було завершено, і 30 січня 1983 року на кораблі був піднятий прапор.
Після дев’ятирічної служби у складі Чорноморського флоту крейсера було відправлено на ремонт до Миколаєва, який затягнувся замість запланованих восьми місяців на більш ніж сім років. Після ремонту, успадкувавши 1995 року назву списаного протичовнового крейсера «Москва», став флагманом Чорноморського флоту.
«Москва», яка залишилася в 2016 році без ходу, повинна була в 2018 році стати на трирічний ремонт на Севастопольському морському заводі, на що раніше не знаходилося коштів. В якості альтернативи розглядався варіант, який передбачав ремонт та модернізацію в Сєвєродвінську за прикладом однотипного «Маршала Устинова». В очікуванні ремонту підтримка у робочому стані систем та механізмів крейсера виконувалася екіпажем скороченого складу.
Як повідомлялося, вартість глибокої модернізації «Москви» оцінювалася сумою в 40–50 мільярдів рублів. Після чотирьох років і восьми місяців відстою, 2 вересня 2020 року для відпрацювання курсової задачі К-2 крейсер вийшов у відкрите море. У лютому 2022 року командувач Чорноморського флоту особисто перевірив готовність екіпажу крейсера відбивати ракетні удари.
Так, саме екіпаж крейсера був тим самим «русскім воєнним корабльом», який відправив у пішу еротичну подорож український прикордонник. Ракетний крейсер приймав участь в облозі острова Зміїний, а потім блокував українські порти.
Але головним завданням крейсера стало забезпечення протиповітряної оборони в акваторії. Адже крейсер мав доволі потужну радіолокаційну станцію та далекобійне протиповітряне ракетне озброєння. Безперечно, на папері «Москва» мала дуже сильну ППО. Але треба розуміти, що ця ППО була призначена насамперед для швидкоплинних, динамічних операцій в умовах відкритого моря або біля дружнього узбережжя, а не біля берегів супротивника, коли відстежити всі потенційні загрози просто неможливо.
При цьому при проектуванні кораблів проекту 1164, до якого відноситься і «Москва» малось на увазі насамперед відбиття атак американської палубної авіації. І наголос робився на знищення носіїв до пуску ракет. У тому числі в ідеалі та знищення самого авіаносця до того, як він встигне підняти у повітря своє авіакрило. А в квітні 2022 року росіяни зіштовхнулись з несподіваною загрозою.
13 квітня 2022 року корабельна ударна група (4 кораблі), бойовим ядром якої була «Москва», о 18:52 МСК знаходилася на схід від острова Зміїний, за 80 морських миль від Одеси та за 50 морських миль від найближчого узбережжя України.
У цей час береговий комплекс протикорабельних ракет «Нептун» українських ВМС отримав координати «Москви». Паралельно координати було перевірено через західних партнерів, яким водночас не називали, що саме шукають українці. Координати було підтверджено. Точку перебування корабля було визначено, розрахунок ввів всі необхідні координати в систему управління комплексу та виконав парний пуск.
Впевненості у гарному результаті не було, всі пуски до того не були вдалими, і по суті «Нептун» ще не був доведеним до кінця випробувань комплексом. Однак упускати таку можливість ніхто не хотів, і ракети пішли до цілі. Обидві ракети влучили в крейсер, їх вибух спричинив грандіозну пожежу. Ураження прийшлись на склади боєприпасів до артилерійських установок, що кількаразово підсилило пагубні результати від влучення українських ракет. Вибухом було пошкоджено обшивку корабля, він почав набирати воду.
14 квітня до «Москви» підійшли рятувальні буксирні судна «Спасатєль Васілій Бех» та «Шахтьор». Пізніше один з них буксував крейсер, згідно з даними європейського супутника Sentinel-1 — близько тридцяти трьох з половиною миль, поки в умовах хвилювання, що почалося на морі «Москва», на якій до цього часу повинні були бути затоплені не менше трьох водонепроникних відсіків, не втратила стійкість і не перекинулась, пішовши на дно.
Екіпаж крейсера налічував 424 особи, з них за повідомленнями російських військових, 396 було переправлено на інші кораблі Чорноморського флоту. Під час гасіння пожежі загинув один член екіпажу, 27 вважаються зниклими безвісти. Щоправда, на пафосному відео з екіпажем крейсера, візуально помітно що людей явно не під чотири сотні. З іншого боку, точно вижив командир крейсера, про якого спочатку говорили що він загинув.
Як би там не було, крейсер успішно потонув. Протягом всього часу, доки це не було визнано, пропагандисти різного штибу намагались стверджувати що нічого (майже) не відбулося. Подумаєш, пожежа на борту? Скоро підлатають і піде додому у Севастополь! Але згодом їм таки довелось визнавати очевидне. Деякі і досі вважають, що корабель загинув не через українську ракету, а через міну чи інші причини, або що його взагалі потопили прокляті американці. Втім, хай собі думають що хочуть. Головне що ми знаємо – саме українські захисники відправили «Москву» на дно, і, будемо сподіватись, колись і столиця Росії теж буде горіти, палати і вибухати.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
