Майже 30 років він був директором Одеської обсерваторії. Завдяки його старанням обсерваторія стала науковим центром міста та була оснащена технічними новинками, серед них виявився спеціально придбаний телескоп Кука. Вів регулярне фотографування поверхні Сонця та обчислював орбіту зірок. Також Олександр Кононович був чудовим педагогом.
Він читав публічні лекції не лише студентам, а й усім, хто цікавився наукою про космос. Сьогодні на честь одеського астронома названо астероїд, а наш матеріал розкаже про нього трохи більше.
Народився 12 лютого 1850 року в Таганрозі у родині обер-офіцера митниці. 1867 року закінчив Рішельєвську гімназію в Одесі і вступив на математичне відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. У 1871 році був залишений професорським стипендіатом на кафедрі астрономії, а також склав іспити на звання вчителя гімназії.
У 1873 році склав магістерські іспити і на початку наступного року виїхав у дворічне наукове відрядження до Німеччини: слухав лекції Г. Г. Гельмгольця з фізики у Берлінському університеті, працював у Берлінській обсерваторії та Обчислювальному інституті, потім слухав лекції І. К. Ф. Целльнер з астрофізики в Лейпцизькому університеті, вивчав під його керівництвом астрофотометрію.
1876 року Кононович повернувся до Одеси. Університет не зміг надати роботу: усі штатні місця були зайняті. Кононович, зобов’язаний відслужити за відомством Міністерства народної освіти з розрахунку по два роки за кожний рік перебування за кордоном, став учителем математики та фізики Рішельєвської гімназії.
В 1876 він надрукував першу частину магістерської дисертації «Способи обчислення орбіт подвійних зірок», а через чотири роки — другу: «Обчислення орбіти подвійної зірки γ Virginis». Захист магістерської дисертації відбувся 1880 року в Новоросійському університеті. У 1881 році його затвердили на посаді доцента, завідувача кафедри астрономії та директора обсерваторії.
Олександр Костянтинович майже тридцять років очолював обсерваторію, яка завдяки йому стала важливим науковим осередком. Ввівши жорстку економію, зміг поступово купувати необхідні прилади та інструменти, зокрема 6,5-дюймовий рефрактор Кука, який працює і зараз, фотометр Цельнера, протуберанець-спектроскоп, вимірювальну машину Репсольда.
Успішному перетворенню обсерваторії на передовий на той час астрофізичний дослідницький заклад сприяло також творче співробітництво А. К. Кононовича із механіком університету І. А. Тимченком. Останній виконав низку тонких механічних робіт, зокрема виготовив великий спектрограф, удосконалив фотометр, сконструював та виготовив перший у країні спектрогеліограф, почав працювати над створенням багатокамерного короткофокусного астрографа для систематичної служби піднебіння. Ця ідея не була ним втілена через смерть Кононовича.
Обладнавши обсерваторію, вчений у 1892 році разом із Н. Д. Цветіновичем почав регулярні спостереження протуберанців, а 1894 року – фотографування сонячних плям, продовжене пізніше Ф. А. Бабичевим.
1883 року А.К. Кононович захистив докторську дисертацію «Фотометричні дослідження планет Марса, Юпітера та Сатурна», і був обраний екстраординарним, а через три роки — ординарним професором кафедри астрономії та геодезії. 1906 року отримав звання заслуженого професора.
Олександр Костянтинович викладав теоретичну, сферичну, практичну астрономію, сферичну тригонометрію, теорію протуберанців, сферичну геодезію. Був чудовим педагогом, виховав плеяду астрономів. Його учнями були Н. Д. Цветінович, І. Ю. Тимченко, О. Р. Орбінський, Н.М. Доніч, О. П. Ганський, В. В. Стратонов, А. С. Васильєв, Ф. А. Бабічев.
Протягом кількох років був секретарем факультету, потім деканом, який неодноразово виконував обов’язки лектора. Викладав астрономію на Вищих жіночих курсах, читав лекції з астрономії.
Кононович був одним із піонерів астрофізичних досліджень не тільки в Одесі, а і у всій Російській імперії, провів великі ряди вимірів Марса, Юпітера та Сатурна. Вів регулярне фотографування поверхні Сонця та вимір положення сонячних плям (колекція містить понад 1500 фотографій), систематично спостерігав протуберанці. Ранні роботи присвячені обчисленню орбіт подвійних зірок.
Помер Олександр Костянтинович Кононович 18 травня 1910 року. На його честь названо астероїд № 8322.
Підпишіться на Телеграм Моя Одеса 
!
