У приміщеннях будинку, розташованого за адресою вулиця Гаванна, 11 у місті Одесі, пройшло понад століття, і його фасад, нажаль, вже втратив багато з характерних архітектурних деталей. Однак ця будівля і надалі залишається помітною завдяки своєму непересічному зовнішньому вигляду.
Цей особливий будинок у Одесі втілив в собі елементи різних архітектурних стилів – історизму та модернізованої еклектики. Хоча точна дата його побудови залишається невідомою, відомо, що у 1900 році будівлю реконструювали під керівництвом архітектора Семена Ландесмана.
Оглядаючи будинок, ми ніби мандруємо часом. Адже він оздоблений надзвичайними декоративними орнаментами, які сповіщають про його архітектурне минуле в стилі модерну. Плавні лінії балконів і величні дугоподібні фронтони, що прикрашають фасад, дарують будівлі особливий шарм. Особливу увагу привертають витончено виконані кам’яні орли, які, серед усього декору, залишилися незмінними і зараз, наче стражі, несуть свою вагому роль на цьому будівельному шедеврі.
Початково це місце було задумане для розміщення аптекарського складу, що належав до литовського торговельного будинку Ісаака Сегала. Ця торгова споруда славилася своїм асортиментом медичних товарів і була нагороджена медаллю на Паризькій виставці. В складі зберігали все, пов’язане з медициною та гігієною – від мінеральних вод до отруйних трав, від парфумерії до хірургічних інструментів.
Ось трохи інформації з тих часів. «В одному з флігелів останнім часом відкрито хіміко-аналітичну лабораторію та лабораторію перев’язувальних предметів, яка перебуває у завідуванні магістранта фармації. Цілком особняком, під кам’яними склепіннями і за залізними дверима, знаходиться відділення для легкозаймистих речовин у невеликій кількості. Відділення це має величезну витяжну трубу для припливу повітря.
Всі відділи від підвального приміщення до горища висвітлюються виключно переносними електричними лампочками. Сходи, як і майданчики, виключно залізні, тож у пожежному відношенні небезпека доведена тут до мінімуму. Скрізь маса світла та повітря. Від підвального приміщення до 3-го поверху діє особливо влаштована підйомна машина. Крім того, важкі вантажі йдуть з двору в так звану запасну кімнату до трав’яного відділу шляхом особливої лебідки.»
Але час не милує навіть такі витончені шедеври. Порівнявши фотографії із 1900-х років з сучасним виглядом будівлі, помітно, що чимало декоративних деталей втрачено. Розкішні балкони, невеликі карнизи та величні скульптури на даху зникли безслідно. Будинок піддали реконструкції, і тепер лише залишки його колишньої величі нагадують про минуле.
Історія цього місця вражає не менше за його архітектурну красу. У 1913 році одеська філія придбала київську аптекарську установу, яка з часом отримала назву «Держмедторгпром» після революції. В кінці 1920-х років приміщення будинку було перетворено на житлові приміщення, змінюючи своє призначення.
Час невблаганно перетворює старовинні спадщини, але залишає позад собою сліди минулого величі, які стають свідками часу та історії. Сучасні мешканці будинку, напевне, навіть не підозрюють про його минуле. Тут вже давно не пахне різноманітними медикаментами, вони залишились хіба у домашніх аптечках.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
