Заповідник Асканія-Нова відомий, напевне, на увесь світ. Це навіть не просто заповідник, а своєрідний центр наукових досліджень. Заснований ще у позаминулому столітті як маєток одного з найбагатших колоністів та підприємців імперії, він згодом став унікальним природо-біологічним комплексом. Доречі, в Одесі у Фальц-Фейнів був свій будинок, почитайте про нього.
Нажаль, через повномасштабну війну заповідник опинився під російською окупацією. Більшість співробітників на співпрацю з окупантами не пішла, але через рік окупації від заповідника мало що залишилось. Багатьох тварин росіяни вивезли у Крим та в Ростовську область. Тому в Україні задумались про відновлення роботи заповідника на вільній території (а саме на Одещині), про що і піде сьогодні мова.
Окупація «Асканії-Нови» на Херсонщині почалася з перших годин повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Російська техніка з’явилася на межі заповідника, а згодом окупанти влаштували там справжній хаос. Пожежі спустошували степи, рідкісні рослини горіли, а фауна зазнавала втрат через полювання російських варварів. У квітні 2023 року в мережі з’явилися фото російських військових, які хизувалися «сафарі» на території заповідника.
Хоча керівництво спростовувало загибель окремих тварин, як сарн, підтверджено, що окупанти вивозили цінних мешканців — зебр Чапмана, бізонів, оленів Давида, коней Пржевальського до Криму та російських зоопарків. «Вони не просто грабують, вони знищують екосистему», — обурюється очільник заповідника Віктор Шаповал.
Науковці «Асканії» відмовилися співпрацювати з окупантами й виїхали, продовживши роботу під егідою Національної академії аграрних наук. Саме вони, під керівництвом Шаповала, ініціювали релокацію. Тарутинський степ став ідеальним вибором не лише через природні умови, а й завдяки семирічному досвіду ГО «Rewilding Ukraine», яка вже завозила сюди куланів, ланей і бабаків. Але відновлення заповідника з нуля потребує не лише території, а і величезних витрат на вольєри, обладнання та транспортування тварин, що ставить проєкт перед фінансовими викликами.
Rewilding Ukraine: повернення дикої природиГО «Rewilding Ukraine» стала ключовим партнером у створенні нового підрозділу. Організація вже десять років працює над поверненням диких тварин у Буджацькі степи, і їхній досвід став рятівним колом для «Асканії». У 2022 році вони випустили в цій місцевості стадо куланів із заповідника, які успішно пережили зиму й навіть дали потомство — шестеро малят. Їхня мета — не просто заселити тварин, а створити Центр відновлення степового біорізноманіття, де будуть жити коні Пржевальського, сайгаки, олені та птахи.
Буджацькі степи на Одещині є не просто шматком землі, а унікальний природний скарб, який зберігся в первозданному вигляді. Таких масштабів і такого стану степів в Україні більше немає, якщо говорити про не окуповані росіянами території. Під час експедиції до Тарутинського степу, що входить до європейської Смарагдової мережі, науковці були вражені його біорізноманіттям. Тут є все: від відкритих просторів із ксерофітними травами до балки Вале Карадай із річкою, ліска з листяними деревами та навіть сосен. Це ідеальне місце для тварин, які потребують води, трави й укриття.
Вибір Болградського району не випадковий. Місцева Бородінська громада, очолювана Іваном Кюссе, активно підтримала ідею. 10 червня 2025 року на сесії Буджацької селищної ради депутати одноголосно виділили 67,3 гектара землі поблизу Веселої Долини для нового підрозділу заповідника. «Це не просто земля, це шанс для громади» — так стверджує голова Кюссе. За його словами, проєкт відкриває двері до екотуризму, нових робочих місць і створення національного парку «Буджацькі степи».
Але попереду ще купа роботи: від виготовлення проєктної документації до облаштування вольєрів, і кожен крок потребує часу та грошей. Доречі, Одещині Асканія-Нова не чужа, колись на виставку до міста привозили з території заповідника дещо. Тут можете почитати про ці події.
Для Бородінської громади створення підрозділу «Асканії-Нови» це не лише екологічний проєкт, а й шанс на економічний прорив. Іван Кюссе бачить у цьому три бонуси: розвиток екотуризму, робочі місця та додаткові податки. За його думкою, це справжній бренд, який привабить туристів, а значить і пожвавить регіон. Громада вже виділила частину адмінбудівлі у Веселій Долині для науковців і планує облаштувати готельні номери для експедицій. У майбутньому депутати готові надати ще дві ділянки, щоб розширити проєкт до масштабів національного парку.
Але не все так просто. Виготовлення проєктної документації, яке Кюссе оцінює у 20 днів, може затягнутися через бюрократичні процедури. Реєстрація ділянки в державному реєстрі, будівництво вольєрів і забезпечення інфраструктури потребують значних коштів, яких у громади обмаль. Місцеві сподіваються на підтримку держави та міжнародних донорів, але поки що проєкт тримається на ентузіазмі та вірі в його потенціал.
Новий підрозділ у Веселій Долині це не просто тимчасовий притулок, а спроба відтворити унікальну екосистему «Асканії-Нови». На 67 гектарах планують створити науково-дослідний полігон, де працюватимуть фахівці заповідника, а місцевих мешканців залучать до обслуговування. Першими сюди, ймовірно, привезуть коней Пржевальського, яких доведеться шукати в зоопарках. Звісно, доведеться починати з нуля, але це шанс усе зробити правильно. У найближчих планах вольєри для куланів, сайгаків і оленів, а також програми з відновлення птахів і гризунів.
Та попереду чимало перешкод. Крім фінансів, потрібні спеціалісти, обладнання та час, щоб адаптувати тварин до нового середовища. Міндовкілля обіцяє підтримку, а в перспективі планується створення національного парку «Буджацькі степи» на 9,7 тисячі гектарів. Але без чіткого плану та інвестицій проєкт ризикує загрузнути в паперах.
«Це не просто заповідник, це наша спадщина» — наголошує на важливості роботи заповідника Віктор Шаповал. Поки науковці й громада борються за кожен гектар і кожну тварину, «Асканія-Нова» на Одещині залишається символом надії, що навіть у лихолітті війни природа може відродитися, а українські біологи та науковці не зупиняться у своїх дослідженнях.
Підпишіться на Телеграм Моя Одеса 
!
