Будівельники Одеси: Федір Нестурх

9:11  |  04.08.2023

Багато хто з одеситів пам’ятає ім’я таких архітекторів, як Бернардацці, Влодек, Боффо. Саме ці архітектори масштабно попрацювали в історичному центрі міста і їх роботи безсумнівно заслуговують на увагу. Але про Федора Нестурха якось забули. Хоча його заслуги не менш важливі.

Походження та освіта

Федір Павлович Нестурх народився 9 червня 1857 року в Одесі у небагатій робітничій родині. Батько — Павло Пантелійович працював у літографії та залучав сина до робіт у майстерні. У ранній юності Федір Нестурх деякий час працював малювальником у архітектора та навчався у малювальній школі Одеського Товариства Витончених Мистецтв, тоді й виявились його талант та працездатність.

Ф. П. Нестурх

Можливість вступити до Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі у талановитого юнака з’явилася досить пізно – лише у серпні 1878 року. Починав навчання як учень, студентом став через чотири роки, тому все навчання тривало десять років. Федір Нестурх отримав диплом художника-архітектора 1 ступеня, його студентські роботи відзначалися великою та малими золотими медалями Академії. Під час навчання в Академії, Нестурх одружився з кузиною свого однокурсника Марією Емільївною, що доводилась родичкою лейб-лікарю Термену.

Незважаючи на успішне закінчення Академії, йому було відмовлено у преміюванні закордонною поїздкою Європою через досягнення ним 30-річного віку.

Перший досвід роботи

Можливість розпочати кар’єру надалася у Пскові. Його друг по Академії мистецтв псковський міський архітектор Олександр Векшинський, залишаючи місто, рекомендував Нестурха на своє місце. З 26 червня 1888 Федір Павлович — тимчасово виконуючий обов’язки архітектора Пскова, а з 3 листопада 1888 затверджений міською думою архітектором міста Пскова. На цій посаді він пропрацював 12 років, за сумісництвом у 1890-х роках виконував посаду єпархіального архітектора. За успішну роботу у Пскові Нестурх був нагороджений орденом Святого Станіслава 3-го ступеня.

До обов’язків міського архітектора входило проектування та будівництво, кошторисні розрахунки, нагляд за санітарним станом вулиць міста та роботи з благоустрою, ремонт та реставрація громадських будівель.

Будівля комерційного банку у Пскові, яку проектував Нестурх

Понад десять років Федір Павлович Нестурх із родиною винаймав квартиру на другому, дерев’яному поверсі у напівкам’яному будинку Капгера на Губернаторській вулиці (сучасна Некрасова, 12) у вдови сенатора Антоніни Миколаївни.

У сім’ї Федора Павловича та Марії Емільївни було п’ятеро дітей: Михайло – вчений, біолог та антрополог, Лідія – піаністка, Георгій – фахівець зі статистики, Кирило – вчений-фізик та педагог, дочка Марія присвятила життя сім’ї чоловіка інженера-хіміка, професора МДУ Дмитра Костянтиновича Андрєєва.

В 1900 Федір Нестурх залишає Псков і повертається на батьківщину, в Одесу. Починає свою роботу з посади інженер-контролера при градоначальнику, а з 1902 до 1922 року працює міським архітектором міста Одеси.

Одеський період

1902 року Федора Павловича обрали міським архітектором. Він енергійно включився у боротьбу за впорядкування проектної діяльності, нагляд за будівництвом, організацію виставок, конкурсів та професійних дискусій. Неодноразово відряджувався за кордон для вивчення міжнародного досвіду будівництва громадських будівель та комунальних споруд.

Крім адміністративної діяльності, архітектор вів напружену проектну роботу. Під його керівництвом зводилася будівля торгової школи біля залізничного вокзалу (1903). Також він перепроектував будівлю приймального спокою швидкої допомоги (початковий проект розроблено 1902 року Юрієм Мелетійовичем Дмитренком) у Валихівському провулку, 8/10 (1903-1905).

Наступним великим замовленням стала розробка проекту нової будівлі для міської публічної бібліотеки. Щоб не помилитися у розрахунках, Федір Нестурх вирушив до Німеччини з метою вивчити вивчати найкращі зразки бібліотечних сховищ, адже в цьому випадку особливе значення відігравав не зовнішній вигляд, а правильна функціональність. І в 1907 році Міська бібліотека набула свого будинку – всім відома будівля на вулиці Пастера з великим читальним залом і дуже містким книгосховищем.

Будівництво лікарень та Привозу

Федір Нестурх був одним із найбільш різноспрямованих архітекторів міста. Так, вже 1910 року він розпочав створення проекту Міської психіатричної лікарні. Під побудову лікарні було виділено велику ділянку в районі Слобідки та неподалік нової Міської лікарні. Використовуючи досвід німецьких клінік, Нестурх проектує автономне лікарняне містечко з окремими корпусами, великим парком та господарським двором.

Після завершення робіт Нестурх отримав замовлення від євангелічної громади міста. І, дотримуючись сучасних стандартів, архітектор створив ще одне лікарняне містечко на нинішній вулиці Леонтовича. Будинки у стилі неоренесансу частково збережені до наших днів – зараз там знаходиться Одеський обласний протитуберкульозний диспансер.

Будівля психіатричної лікарні в Одесі

У цей же період архітектор працює над проектом грязелікарні на Хаджибеївському лимані, купальні на Фонтані та реставраційними роботами театру Сибірякова (Українського театру) на Пастері.

У 1914 року Нестурх береться створення торгових рядів для головного одеського ринку – Привозу. Хоча історія цього ринку почалася ще в 1827 році, повноцінних кам’яних торгових рядів на той момент створено так і не було. Федір Нестурх створює комплекс кам’яних торгових рядів, відомих сьогодні як Фруктовий пасаж Привозу. Чотири двоповерхові будівлі збудовані попарно і, з’єднуючись з арками, створюють внутрішній торговий ряд. Фруктовий пасаж став одночасно і складом, і торговою площею, і ночівлею для приїжджих торговців.

Фруктовий пасаж Привозу

Подальша робота і забуття

З цього часу Ф.П. Нестурх стає провідним творцем громадських будівель міста, що тактовно поєднував архітектурні традиції старої Одеси зі стилістичними прийомами модерну. Високий художній смак, гармонійні просторові рішення відрізняють побудовані за його проектами будівлі. З 1916 року і до смерті Федір Павлович Нестурх жив у будинку № 18 по вулиці Княжій.

Водночас, слід враховувати, що починаючи з 1911 року архітектор постійно втрачав зір, а зрештою став і зовсім сліпим. Повна сліпота наступила після прийому невідомих капель, які порадив Нестурху якийсь лікар-шарлатан. Тому історії з шкідливими «фуфломіцинами» мали місце давно, більше сотні років тому.

Федір Павлович і в Одесі активно включився до суспільного життя. Він був активним учасником чи членом наступних одеських українських культурологічних організацій: «Освіта», «Український клуб», «Український Дім», виступав із доповідями, брав участь у музичних вечорах.

Нестурх очолював архітектурний відділ Одеського відділення Російського Технічного товариства, Одеське товариство архітекторів-художників, активно друкувався у пресі, викладав у званні професора в Одеському художньому училищі.

Стара та нова надгробна плита над могилою Федіра Павловича

Незважаючи на те, що Федір Нестурх з натхненням сприйняв революцію 1917 року, нова влада поставилася до нього насторожено, як до «царського фахівця». 1933 року його звільнили з училища, відсторонивши від спілкування з молоддю як «соціально чужого робітникам та селянам Одеси елемента». Мало значення і дворянське походження його дружини.

В останні роки життя у архітектора практично відмовило зір і він диктував дружині свої спогади. Спогади про роки життя та роботи зберігаються у Центральному музеї літератури та мистецтва України. Помер Федір Павлович в Одесі 1 травня 1936 року. Його могилу можна знайти на Другому Християнському цвинтарі. Нещодавно волонтери відреставрували її та встановили нову могильну плиту.

Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса telegram ico!

Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: