На сьогоднішній день, як би це дивно не звучало, але місць де в Одесі можна порозглядати небо, зірки та далекі і ближні планети фактично немає. Є лише один варіант – це Одеська обсерваторія університету імені Мечникова. Більше жодних варіантів на сьогодні немає, якщо не рахувати численні пропозиції подивитись в дешеві телескопи десь на вулиці чи на пляжі. Не «ведіться» – у них замала потужність і нічого цікавого в них не побачите.
Зведення і відповідно відлік історії Одеської обсерваторії розпочалося в 1870 році, через п’ять років після заснування університету (це був, відповідно, 1865 рік) і створення при ньому кафедри астрономії. Спочатку ця спорудапризначалася виключно і тільки для наукових цілей, але згодом їй знайшли і більш практичне застосування.
Пригадаємо шо Одеса таки портове місто (раптом хтось забув), тому кораблів в порт заходило дуже багато. В ті роки електроніки і всяких тестерів не було, тому саме обсерваторія перевіряла навігаційне обладнання тодішніх парусників та пароплавів Якщо ж говорити про профіт для муніципалітету, то він полягав в тому що обсерваторія слідкувала за точністю міських годинників і визначала час увімкнення та вимкнення вуличного освітлення.
Для якісних спостережень потрібно було чисте повітря. Для того щоб це забезпечити, тодішні співробітники почали висаджувати дерева навколо обсерваторії — так з’явилися перші насадження майбутнього Олександрівського парку (нині парк імені Шевченка).
У 1850–1910 роках обсерваторія стала одним із провідних наукових центрів університетів тодішньої імперії. Окрім вивчення руху небесних тіл, тут почали розвивати астрофізичні дослідження Сонця, різних планет нашої Сонячнох системи і зірок. Саме тоді в обсерваторії створили першу гравіметричну карту України, яка допомогла виявити родовища корисних копалин, провели геодезичну зйомку одеських лиманів. Також тоді сталась і перша зйомка (теж топографічна) вулиць міста, берегових схилів. Заразом науковці дослідили актуальні і сьогодні для Одеси проблеми зсувів і вплив морських припливів.
Вже після громадянської війни, у 1920 році обсерваторія отримала статус Одеської державної астрономічної обсерваторії, а деякий час навіть працювала як Головна державна астрономічна обсерваторія України. У цей період тут активно досліджували комети, метеорити та інші небесні явища.
Під час Другої світової війни, коли Одеса була окупована, керівник обсерваторії К. Д. Покровський не зміг евакуюватися через похилий вік і хворобу дружини. Румунські офіцери, серед яких були астрономи, що вчилися за його книгами, виставили там охорону, щоб зберегти обсерваторію. Завдяки цьому після звільнення міста вона змогла одразу відновити роботу — нічого не було втрачено. На жаль, самого Покровського потім репресували, і він помер у в’язниці. Втім, самовідданих вчених в Одесі завжди вистачало.
Розквіт обсерваторії припав на післявоєнний радянський період. Тоді ж у будівлі Свято-Пантелеймонівського монастиря біля залізничного вокзалу відкрили планетарій із кінолекторієм, музеєм і бібліотекою. Про нього ми розкажемо трохи згодом. У 1990-х роках це приміщення повернули церкві, а цінне обладнання, яке колись не мало аналогів у СРСР, таємничим чином зникло, і бог його знає куди поділося.
Сьогодні Одеська астрономічна обсерваторія, як підрозділ Одеського національного університету, залишається провідним світовим центром із дослідження хімічної та динамічної еволюції зірок і Галактики. І сьогодні в обсерваторії, не зважаючи на військові негаразди і реалії, впроваджують і досілджують сучасні методики спостереження за зірками, метеорами й штучними супутниками. Звісно, проводять тут також і небесно-механічні дослідження, ведеться написання підручників з астрономії, журналу Odessa Astronomical Publications. Також серед публікацій можна згадати Одеський астрономічний календар.
У 1963 році в Одесі, у будівлі колишньої духовної семінарії (Свято-Пантелеймонівський храм), відкрили планетарій імені Костянтина Ціолковського. Це було типовим явищем для радянських часів: влада приділяла велику увагу атеїстичному вихованню й популяризації науки, тож планетарії часто з’являлися в закритих церквах. Перший планетарій в СРСР відкрився в Москві в 1929 році, а в Україні перший з’явився у Києві в 1952 році, у будівлі костелу Святого Олександра.
Планетарій — це не обсерваторія, і телескопів тут немає. Це спеціальний апарат, який проектує зображення зірок, планет і Сонця на куполоподібний екран, а також будівля, де проводяться такі демонстрації. Відкриття було закономірним: Одеса тісно пов’язана з такими іменами, як В. П. Глушко, А. Е. Нудельман, Г. Т. Добровольський, С. П. Корольов — людьми, які зробили значний внесок у розвиток космонавтики, та і науки в цілому. Тому додатково «просвіщати» одеситів в сфері космосу було логічно і правильно, на думку тодішньої влади.
Головний купол будівлі перетворили на штучне зоряне небо. Відвідувачі могли спостерігати за кометами, зоряними дощами, сонячними й місячними затемненнями, милуватися полярним сяйвом і при цьмоу не чекати слушної нагоди. У планетарії працював кінолекторій “Земля — Космос”. Також діяла виставка про історію реактивних двигунів і радянської космонавтики з макетами космічних кораблів і супутників.
Тут знаходився, мабуть, найбільший у СРСР маятник Фуко, який демонстрував обертання Землі, а також глобуси Луни й Марса. Одесити і гості міста могли навіть ручками помацати справжні метеорити, що входили до колекції Одеської астрономічної лабораторії та Академії наук СРСР.
На жаль, у 1990-х роках, коли почалася кампанія з повернення церковного майна, планетарій закрили. Обладнання викинули з будівлі, і воно зникло в невідомому напрямку, а частину бібліотеки передали Одеському університету імені І. І. Мечникова. Релігія, звісно, теж важлива, як і повернення будівель власникам, але все ж планетарій шкода, тим більше що нового в Одесі так і не з’явилось.
Незважаючи на втрату планетарію, Одеса й досі пропонує можливості для тих, хто хоче дізнатися більше про космос. Обсерваторія працює і в наш, суворий та військовий час. Тут проводять, зокрема, цікаві лекції на різноманітні космічні теми. Вони проходять щонеділі о 14:00. Тематика лекцій різноманітна: зірки, планети, Галактика, космічні дослідження та багато іншого. Це чудова нагода не лише дізнатись щось цікаве і невідоме, а й поставити запитання реальним фахівцям у сфері космосу.
Також тут можна подивитись у старовинний телескоп, який відреставрували відносно нещодавно, у 2019 році. А сам телескоп англійського виробництва, і встановлений в башті ще у XIX сторіччі. Тож ви можете буквально доторкнутися до історії, а не тільки до зоряного неба.
Якщо ж хочете десь поспостерігати за зірками самостійно, то кращого місця ніж пляжі ви не знайдете. Тут найчистіше повітря, вночі мінімум зайвого світла, і якщо у вас є якийсь власний оптичний прилад – бінокль, чи може підзорна труба, то ви зможете повивчати зоряне небо.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
