На затишному спуску Віталія Блажко, що раніше носив ім’я відомого радянського підводника Олександра Марінеска, стоїть будинок, який уже понад століття є свідком історії Одеси. За адресою Віталія Блажко, 14 розташований чотириповерховий дім, історія якого нараховує більше сотні років. Сьогодні ж він більше нагадує про крихкість часу та людську байдужість, ніж про історичне минуле.
Ця будівля, зведена ще на початку ХХ століття, пережила війни, зміну епох і поколінь, але нині перебуває в аварійному стані, викликаючи тривогу в місцевих жителів і привертаючи увагу журналістів.
Будинок з’явився в Одесі у 1885 році. Це був час, коли місто активно розросталося, а архітектура ставала відображенням його амбіцій. Спочатку ділянку під його будівництво викупив місцевий купець Машкауцан, але тоді на цьому місці мав бути лише склад лісоматеріалів, але потім з’явився флігель, а згодом звели і третій поверх до будівлі. В цьому вигляді будинок і зберігається ще з початку минулого століття. Архитектором будівлі є Адольф Гельфланд. Побудований він з ракушняку, але на якості стін це ніяк не позначилось.
Мешканці спуску Віталія Блажко вже давно живуть із почуттям тривоги. Перші серйозні проблеми з будинком почалися ще у радянські часи, коли в стінах з’явилися тріщини. Взагалі, тріскіт стін тут явище майже постійне, і знайоме більшості мешканців цього будинку.
У 1974 році будівлю взагалі визнали аварійною, втім нічого від цього статусу не змінилося. Людей не розселяли і навіть не думали про це. З кожним роком ситуація лише ускладнювалася: тріщини розросталися, фундамент почав просідати, а фасад обсипався.
«Боїмося, що одного ранку просто не відкриємо очей,» — зітхає місцева жителька, киваючи на тріщину, що, наче шрам, розсікає стіну її квартири від підлоги аж до стелі. Будинок давно назвали аварійним. Фахівці, які його оглядали, кажуть: проблема не тільки в тому, що споруда стара. Місцевість тут непроста — схил, на якому стоїть будинок, постійно «повзе». А ще ремонт, якого так і не дочекалися, лише додає біди. Після злив у підвалі стоїть вода, фундамент потихеньку руйнується, а в квартирах зі стелі сиплеться штукатурка. «Це не життя, а вічне чекання, коли все завалиться,» — бідкається сусід.
Ще п’ять років тому люди розповідали, що будинок буквально тріщить по швах і сповзає вниз. Тоді ж вони бігали до мерії, просили хоч щось зробити. Але у відповідь чули лише: «Ми думаємо». У 2022-му з’явився промінчик надії — чиновники заговорили про капітальний ремонт. «Готуємо документи, щоб укріпити фундамент і врятувати будинок,» — обіцяли в міській раді. Та поки що все залишилося на словах.
Проте минув час, а віз і нині там. Гроші на ремонт так і не виділили, а стан будівлі лише погіршився. Мешканці згадують, як після чергової зливи вода стояла в під’їздах, а зі стін відвалювалися шматки цегли. «Нам обіцяють золоті гори, але живемо ми в руїнах,» — з гіркотою кажуть люди. Дах вже буквально в катастрофічному стані, скоро його існування взагалі буде формальністю. Можна подумати, що влада просто чекає, коли будівля сама завалиться або згорить.
Цей будинок — не просто житлова споруда, а й частина історичної спадщини Одеси. Його архітектура відображає дух міста початку ХХ століття, коли кожен новий дім ніс в собі щось особливе.
Історичний принцип побудови, властивий для одеських будинків того часу, пропорційні лінії фасаду, розташування на спуску, що веде до моря, — усе це могло б зробити його окрасою туристичних путівників. Але замість цього він став символом занепаду. Місцеві краєзнавці зазначають, що подібні будівлі — це живі свідки історії, які зберігають пам’ять про те, якою була Одеса сто років тому. «Такі будинки треба берегти, а не доводити до руйнації,» — вважають вони.
Ситуація з будинком на Віталія Блажко, 14 неодноразово ставала темою для дискусій. У 2019 році в Одесі бу гучний скандал: мешканці боятлися повторення трагедії, подібної до обвалу будинку на Польському спуску, де через аварійний стан люди залишилися без даху над головою. «Ми не хочемо стати наступними,» — говорили тоді жителі. І їхні побоювання мають підґрунтя: за останні роки в Одесі зафіксовано кілька випадків обвалів старих будівель, які роками ігнорувалися владою.
Чи є шанс у цього старенького будинку? Мешканці не втрачають надії, хоча й визнають, що без термінового втручання споруда може не витримати. «Це наш дім, наша історія. Невже йому просто дадуть розвалитися?» — питають вони.
Місцеві активісти пропонують не лише відремонтувати будівлю, а й надати їй статус пам’ятки архітектури, що могло б привернути увагу до її порятунку. Проте для цього потрібні кошти, яких у бюджеті міста, здається, завжди бракує. Особливо якщо це стосується старих історичних будівель, які не мають якогось особливого статусу і не вважаються пам’ятками архітектури. Тим часом, наприклад, у Дніпрі до наших часів дотягнув дерев’яний будинок.
Сьогодні доля будинку висить на волосині. Його стіни, що колись здавались надійними через велику товщину у метр, тепер нагадують про крихкість людських обіцянок. Чи вдасться зберегти цю частину одеської душі, чи вона стане ще одним втраченим шматочком історії? Поки що відповіді немає. Можливо, останні заяви чиновників про ремонт будинку все ж не залишаться лише порожніми словами і його таки буде врятовано. Залишається лише питання, чи можемо ми так легко втрачати історичні будівлі, коли їх і так регулярно піддають обстрілам російські варвари.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
