Дворянська вулиця в Одесі: Остап Бендер та академія Холоду

16:50  |  23.12.2023
Дворянська вулиця, Одеса

Історія цієї вулиці нараховує більше двохсот років. Вона пов’язана з декількома історичними учбовими закладами, з літературним героєм та з одним з його реальних прототипів. Все це – про вулицю Дворянську.

Гімназія та університет

Сьогодні тут Академія Холоду. Але в 1910-х роках на цьому місці був навчальний заклад, куди І. Ільф та Є. Петров «визначили» свого героя, який усе життя потім пам’ятав «латинські винятки, зазубрені… у третьому класі приватної гімназії Іліаді». І цей факт біографії великого комбінатора зовсім не підривав реноме гімназії, де навчався письменник Л. Славін та інші наші поважні земляки.

Будівля Академії Холоду

Простежується цікавий збіг: літературний герой Остап Бендер навчався у гімназії Іліаді, яке прототип Остап Шор — навпроти, на фізико-математичному факультеті університету. На сторінках історії університету має залишитися і «Студентський літературний гурток», рівень якого був настільки високим, що на його вечори та збори приходив І. Бабель, великий єврейський поет Х. Бялик, літературознавець Л. Гроссман, літописець Одеси А. Де-Рібас, поетеса В. Інбер, письменник А. Соболь, поет Г. Шенгелі, московський поет-футурист А. Чичерін…

Осіп Шор, прототип Остапа Бендера

Усіх їх слухали та пам’ятають старі стіни університетського Актового залу. Цю будівлю на Дворянській, 2 збудували у 1857 році для достославного Рішельєвського ліцею. А через вісім років стараннями М.І. , що став найбільшим фізиком, і С. Ю. Вітте, який послідовно очолював міністерства шляхів сполучення, фінансів і раду міністрів Росії. Магія високих постів настільки заворожила батьків міста, що вони назвали на його честь вулицю, що здавна іменувалась Дворянською, після чого Вітте міг заявляти: «Моя альма-матер стоїть на вулиці імені мене», — як у схожому випадку висловлювався легендарний П. С. Столярський.

Два перейменування

21 травня 1902 р. перейменовується на вул. Вітте на честь російського державного діяча Сергія Юлійовича Вітте. 1870 р. він закінчив Новоросійський університет, будинком якого починається вулиця, 1869 р. зарахований до канцелярії Одеського генерал-губернатора, з 1892 р. стає міністром фінансів. 19 червня 1909 р. вулицю перейменовують на вул. Петра Великого на відзначення 200-річчя Полтавської битви.

Доречі, «Приватні скрипкові курси П. З. Столярського » в 1910-х роках розміщувалися на Петра Великого, 15, як у той час називалася вулиця Вітте. Сюди приходив у дитинстві І. Бабель, який складався учнем уславленого маестро, але потім залишив його, чим накликав на свою голову обурення та закиди рідних.

Тоді на вулиці Петра Великого, 33, був літературний гурток «Колектив поетів», де «засідали» будучи вже маститими А. Адаліс, Е. Багрицький, Б. Бобович, В. Катаєв, Ю. Олеша, 3. Шишлова, починаючі літератори С. Бондарін, С. Гехт, С. Кірсанов, бував тут І. Ільф. Також саме тут познакомились з поетами майбутні митці О. Шором, Л. Славін, і В. Сосюра, справжню міру таланту якого ми дізналися з появою його раніше заборонених творів… Народ, що пише, тут підібрався різний, але, як згадував Олеша, «це була школа».

Гімназістки

Щодо шкіл тут дефіциту не було. Крім гімназії Іліаді, в будинку «27 на розі Ніжинської містилася гімназія В. І. Малярова, як говорили, одна з респектабельних. У Малярова та Іліаді навчалися хлопчики, а дівчатка – у гімназії М. А. Бутович, там, де нині музичне училище ім. Данькевича. Колись до музики можна було долучитися на «Музичних курсах К. Ф. Лаглера» в будинку №12, на яких, на відміну від курсів Столярського, навчали грі на різних інструментах. А на Петра Великого, 18, була «обитель Терпсихори» — школа танців К. Д. Казімірова.

Комінтерн і ще декілька перейменувань

За розмаїттям навчальних закладів, підприємливі люди тримали на цій вулиці магазини канцелярських, як їх називали, паперових товарів, крім них тут у різні роки були каретні майстерні, польське музичне товариство «Ліра», гомеопатична аптека, клуб «Латиські збори», паштетна журналу «Єврейський медичний голос», готель «Дворянський» — один із шістдесяти шести одеських готелів різних класів та репутації, власники яких розуміли, що цей вид бізнесу не найбезнадійніший… Увесь час на вулиці щось з’являлося, зникало, змінювало розташування . Змінювалася і назва вулиці.

1923 року її перейменували на вулицю Комінтерну; румунська окупаційна влада 19 листопада 1941 р. повернула назву «вулиця Петра Великого», після ж визволення Одеси, коли Комінтерн, що піднаторів у міжнародному тероризмі, вже наказав довго жити, а про назву «Дворянська» не могло бути й мови, назад перейменовувати вулицю теж не стали.

Лише з 1995 року вулиці повернули її перше ім’я – Дворянська. І сама вулиця зазнавала змін. Колись вона починалася від Софіївської, але потім цей квартал повністю забудували і пальма першості відійшла до кварталу, де розташований університет. А вже в наш час тут ліквідували проїжджу частину, утворивши своєрідний мікробульвар між університетом та Академією холоду.

Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса telegram ico!

Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Популярное за неделю
Оставьте комментарий

*

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: