Як і сьогодні , більше ста років тому в Одесі вистачало респектабельних готелів. У них свого часу мешкали відомі особи тих часів, а у стінах та номерах цих готелів відбувались цікаві, та порою історичні події.
На рубежі XIX — XX століть (1889 — 1899 роки) на місці прибуткового житлового будинку з трьома хлібними магазинами, що належав одеському купцю Науму Юровському, по сусідству з будинком, де зупинявся в 20-х роках XIX століття Олександр Пушкін, на вулиці, названій його ім’ям, було споруджено готель.
«Брістоль» був побудований за проектом відомого архітектора Олександра Бернардацці у 1899 році на місці будинку купця Наума Юровського. Він став першим 4-поверховим готелем Одеси. Свою назву готель отримав на честь однойменного готелю в Австрії, де любили відпочивати заможні гості. Зокрема, віденський «Брістоль» тоді був улюбленим місцем відпочинку одеської знаті на чолі з градоначальником графом П.П. Шуваловим та її дружиною.
Готель визнали одним із найкращих і найупорядкованіших у Росії на той момент. Автономне електричне та парове забезпечення, ліфт, пральні, зручності в кожному номері, вишколена прислуга – все це було тут і могло задовольнити будь-які вимоги найбільш примхливих клієнтів.
У «Бристолі» вперше у готельній практиці Одеси купили автомобіль та найняли водіїв для обслуговування постояльців. У путівнику по Одесі за 1909 рік (автор – Г.Г. Москвич) зазначалося, що це один із найкращих у місті готелів з рестораном, що має гарну репутацію. Обіди із п’яти страв коштували 1 руб. 25 коп. і відпускалися від години дня до сьомої години вечора.
Однак незабаром після Жовтневої революції стало не до розкішних готелів. У 1922 – 1925 роках номери було переобладнано на кабінети для відповідальних працівників залізниці.
Але вже в період НЕПу готель був відроджений і перейменований на готель «Червона». У біографії готелю з’явилися і оборона Одеси, і її окупація. Так, у липні 1941-го в готелі розмістили співробітників фронтової газети «За честь Батьківщини»: Іллю Френкеля (1903 – 1994), майбутнього автора відомої пісні «Давай закуримо», та письменника-сатирика Володимира Полякова (1910 – 1979), який у післявоєнні роки був автором текстів, написаних спеціально для Аркадія Райкіна.
Під час румунської окупації, у березні 1942 року співак Петро Лещенко (не плутайте з радянсько-російським співаком Львом Лещенко) прибув до окупованої Одеси, зупинився в готелі «Брістоль» (колишня назва тоді була повернута) та провів сольні концерти у театрі за повного аншлагу.
Після деокупації діяльність готелю «Червоний» було продовжено. У різні часи серед відомих гостей готелю були:
Неймовірну популярність здобули ресторан «Червоний» та бар готелю. Їхні стіни бачили весь цвіт радянського кінематографа, естради та цирку. Бували тут і легендарні капітани далекого плавання, і звісно – уся місцева богема – журналісти, літератори, музиканти, артисти.
Також у той час готель «Червоний» навіки увійшов в історію кінематографу як місце дії багатьох кінострічок. Серед них — фільм Анатолія Тютюнника «Бій на перехресті», радянсько-польська картина «Дежа вю» Юліуша Махульського, кінострічка Геннадія Полоки «А чи був Каротін?», «Спадкоємиця по прямій» Сергія Соловйова. Забігаючи трохи вперед, скажемо, що з 2011 року «Брістоль» став офіційною резиденцією Одеського міжнародного кінофестивалю.
Другий розквіт Bristol Hotel пережив після повномасштабної реконструкції, яку у 2002 році розпочали нові власники – компанія Vertex Hotel Group. Це дозволило у 2010 році повернути місту його архітектурну перлину, фасаду будівлі – первозданну красу, а готелю – ім’я «Брістоль».
Для дотримання максимальної автентичності під час реновації були використані архівні фотографії, а меблі, килими та шпалери були придбані у тих самих виробників, що при будівництві готелю наприкінці XIX століття. Крім архітектурних та оздоблювальних вишукувань на кшталт скульптур на фасаді та кованих поручнів, окрема увага приділялася відповідності найкращим світовим стандартам гостинності.
Під час реконструкції архітектори не лише повертали Одесі розкішний фасад старовинного готелю, а й прагнули надати йому сучасної пишності. Після тривалих і складних робіт із відновлення, як зовні, так і всередині, Брістоль засяяв новими фарбами. При цьому вдалося поєднати знакову старовинну розкіш із сучасними комунікаціями, щоб забезпечити вимогливим гостям максимальний комфорт.
Таким чином, сьогоднішній Брістоль має розкішні номери в семи категоріях, обладнаних меблями від італійських брендів Giorgio Piotto і Angelo Cappellini. Серед них — два президентські і три тематичні люкси. До речі, останні є родзинкою готелю і припадуть до душі фанам сучасної фешн-індустрії. Зокрема, в готелі є апартаменти, інтер’єри яких оформлені у фірмовому стилі знаменитих модних будинків Ralph Lauren, Missoni та Fendi.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
