Художній музей: пам’ятка Одеси, яку мало не зруйнувала російська ракета

15:01  |  23.11.2023
Одеський художній музей

Цей палац на Софіївській вулиці перед Наришкінським узвозом знають усі одесити. Він оточений великою кількістю міфів і загадок, але не менш відомий своїм зібранням картин. Нещодавно Одеса ледь не лишилася без цієї визначної пам’ятки внаслідок ракетного обстрілу росіян.

Визначна пам’ятка

Палац був збудований у 1828 році архітектором Ф. Боффо і належав Ользі Станіславні Наришкіній, уродженій Потоцькою. Звідси і Наришкінський узвіз та Ольгіївська вулиця. Хто з одеситів у дитинстві не бував тут!

Насамперед, багатьом хотілося потрапити у таємничий підземний грот з фонтаном з якого, за словами екскурсоводів, колись било вино, послухати розповіді про розкіш колишніх господарів, про контрабандистів, про підземні ходи, що виходили до моря, про вовчі ями для непрошених гостей…

Вже потім прокидався інтерес до справжнього багатства цього палацу, картин. Раніше це була Картинна галерея, з 1966 р. – Художній музей. Одеський художній музей (ОХМ) є одним із найбільших зібрань колишнього Союзу.

У кожному великому місті будь-якої країни є художній музей, оскільки мистецтво, яке такі музеї репрезентують, також необхідне людям, як театр, музика, кіно та інші види мистецтва. Історія формування колекцій цих музеїв, зазвичай, непроста. Вона залежить від того, чи жили в цьому місті цікаві художники, великі колекціонери, чи були умови для створення музею.

Великі колекції майже завжди стають громадським надбанням. Формування художньої колекції тісно пов’язане з історією мистецтва та будь-яка велика колекція відбиває цю історію. Одеса — місто, де за всіх часів жили чудові та самобутні художники, великі колекціонери, а життя мистецтва протікало бурхливо та мало значення для всієї країни. Колекція Одеського художнього музею добре відбиває це, цим він і цікавий.

Відкриття музею

Велика заслуга у цій справі міського голови Григорія Маразлі (1831–1907), який у 1889 році купив палац на Софіївській вулиці за свої гроші та передав його місту для Музею образотворчих мистецтв. Пройшло ще 10 років напруженої роботи та 25 жовтня 1899 року музей було відкрито.

Спочатку експозиція музею була невеликою і складалася з творів переданих Товариству образотворчих мистецтв Петербурзької Академії мистецтв, а також подарунків меценатів.

До революції безліч художніх творів перебувало у приватних колекціях. За кількістю колекціонерів та творів мистецтва видатних російських та зарубіжних художників Одеса займала одне з перших місць у Російській імперії. Це було зумовлено економічним та культурним значенням міста, наявністю багатих мистецьких традицій та прекрасних художників. На жаль, далеко не всі мистецькі цінності, накопичені в Одесі, збереглися та потрапили до музеїв міста.

Великі колекції

Найбільшою колекцією володів А.П. Руссов (1847-1908). Він був мільйонером. Свій статок нажив, займаючись вівчарством та землеробством у багатьох губерніях Росії. Він займався також виноробством та торгівлею вином. Його колекція налічувала близько 1000 творів мистецтва та оцінювалася в 1 млн рублів. Вона включала картини Айвазовського, Рєпіна, Левітана, Шишкіна, Брюллова, К. та В. Маковських, Верещагіна, А. та В. Васнєцових, Бенуа, Н. Ге, Л. Пастернака, Ю. Клевера, К. Коровіна, В. Кандинського , Р Судковського, художників ТЮРХа: К. Костанді, П. Нілуса, Г. Головкова, Т. Дворнікова, Н Кузнєцова, та ін. Для розміщення колекції на початку вулиці Торгової було збудовано чудову будівлю (її зруйновано під час Другої світової війни). Після смерті О.П. Русова нею володіли його спадкоємці.

Іншим відомим колекціонером був граф М.М. Толстой-молодший (1863–1927), який належав до того ж роду, як і письменник Л.М. Толстой. Дід цього Толстого оселився в Одесі ще 1847 р. Толсті посідали чільне місце в економічному та суспільному житті міста, були меценатами та багато зробили для міста. Колекцію творів мистецтва зібрав ще М.М. Толстой-старший (1835-1898), великий поціновувач мистецтв та театральний діяч. До речі, він вніс 80% з 1,5 млн. золотих рублів, які пішли на будівництво знаменитого Одеського оперного театру.

Його син, М.М. Толстой-молодший продовжив справу батька. Зібрання картин включало твори Гойї, Веласкеса, Рембрандта, Рубенса, Ван Ейка, Веронезе, Ватто, Поттера, Левітана, Рєпіна та ін. М.М. Толстой-мол. збудував спеціальну галерею для цієї колекції. Ця будівля, побудована в 1899 р. із застосуванням передових технологій на той час, дивом уціліла в роки війни і сьогодні є окрасою міста. Тут знаходиться Одеський Дім вчених.

Ще одним відомим колекціонером був М.В. Брайкевич (1874-1940). Видатний інженер-шляховик, державний та громадський діяч народився і жив в Одесі, потім (з 1920 р.) у Лондоні. У свій час був міським головою Одеси, віце-президентом Товариства образотворчих мистецтв, опікувався Одеським художнім музеєм та студентами. Він дружив з багатьма видатними художниками: А.Н.Бенуа, М.А.Врубелем, К.А.Сомовим та багатьох художників матеріально підтримував. Виїжджаючи на еміграцію, залишив Новоросійському університету понад 100 картин, які потім потрапили до художнього музею.

Евакуація і втрати колекції

До початку 20-х років кількість експонатів у Міському музеї (потім він став називатися Народним) була невеликою, але в наступні 20 років різко зростає за рахунок надходжень з найкращих дореволюційних колекцій Брайкевича, Русова, Толстого, Янопуло, з Музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна. З іншого боку, у роки сталінських п’ятирічок, коли коштів у держави не вистачало, велика кількість картин та інших предметів мистецтва було продано за кордон.

Вже перед Другою світовою війною музейна колекція налічує близько 8500 експонатів. Під час війни лише невелика частина колекції (654 твори, в основному картини та графіка) була евакуйована в Уфу та Ташкент. Музей продовжував працювати й у роки окупації. Окупанти безсоромно грабували музей, забираючи найкращі картини, музейний посуд, меблі, вироби зі срібла, залишаючи нікчемні розписки.

Деякі картини не повернулися з евакуації. Далася взнаки плутанина тих років, а всього ж після війни музей не дорахувався понад 900 картин (серед них твори Айвазовського, Левітана, Сєрова, Нестерова, Верещагіна та інших художників), понад 500 гравюр, понад 1400 ікон. Зникла величезна кількість старовинних меблів, виробів зі срібла, скла, бронзи, слонової кістки, килимів… Зникло близько 120 скульптур. Лише кілька із них було знайдено. Усього ж втрати склали 6683 музейних експонати або близько 80% усіх музейних цінностей! Сьогодні в музеї близько 10 000 експонатів.

Російські варвари

У ніч проти 6 листопада 2023 року російські війська атакували південні області України, повідомило Оперативне командування ЗСУ «Південь». Зокрема, за попередніми даними, по Одесі вдарили ракетами «Онікс» і «Іскандер-М» — вони потрапили в центр міста і промислову будівлю, що не використовувалася.

Музей тимчасово припинив роботу. Виставка, яка запланована до Дня народження, не відбулася.

На щастя, ніхто не постраждав. Музей подякував людям за підтримку. Згодом стало відомо, що внаслідок удару постраждала низка виставок. Також стало відомо, що ракета мало не знесла голову демонтованому пам’ятнику Катерині II.

Якби ракета впала метрів на 60 ближче до берега, від будівлі скоріш за все нічого б не залишилось. Звісно, що росіяни б не зізнались у своєму варварстві. Вони і так заявили, що це вирва від української ракети комплексу С-300, яка нібито сама впала на місто після невдалого пуску. Втім, брехати російським пропагандистам не звикати, вони роблять це постійно.

Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса telegram ico!

Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Популярное за неделю
Оставьте комментарий

*

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: