Ця одеська будівля зазвичай була пов’язана зі скандальним ректором та колишнім політиком Сергієм Ківаловим та його протистоянням з міськими активістами. Нещодавно будівля стала відомою на всю країну внаслідок російського обстрілу, який зачепив і саму будівлю, і став причиною смерті декількох людей і поранення самого Ківалова.
Ця історія почалася 1999-го року, коли держава вирішила, що ПТУ №17, що багато років готувала технічних фахівців для судів далекого плавання, більше державі не потрібна. Натомість цій самій державі дуже потрібні були юристи, через що майно вишу було вирішено передати Одеській державній юридичній академії.
Серед іншого, у власність Юракадемії передавалася і навчальна станція човна ПТУ №17: за ідеєю, саме тут майбутні моряки мали отримувати навички підкорення морських просторів. Наприкінці 1999-го року місто передало Юракадемії 0,7 гектара землі, на яких розташовувалася човнова станція.
А далі було цікаво. Керівництво Юридичної академії приходить до висновку, що не потребує майна ПТУ №17 і вирішує передати його у власність іншому вишу — Міжнародному гуманітарному університету, створеному якраз незадовго до цього. Хитрість полягає в тому, що МГУ є повністю приватною структурою, ключовим власником якої є… керівник Юридичної академії і відомий політик Сергій Ківалов. Ні Міністерство освіти, ні Фонд держмайна не бачать нічого підозрілого у такій угоді, і передача майна відбувається: державне стає приватним.
На жаль, нам так і не вдалося знайти документи, що описують цю угоду. Але немає жодних сумнівів у тому, що президент Юракадемії Сергій Ківалов не був надто вимогливим до Міжнародного гуманітарного університету, який йому належить.
Для того, щоб побудувати щось на схилах, одного права власності на землю мало. Існує ще процедура погоджень, які має пройти забудовник. Однією з ключових процедур є обговорення архітектурного проекту містобудівною радою. Питання будівництва «замку Гаррі Поттера» містобудівна рада розглянула 23 квітня 2008-го року.
Навіть члени цього авторитетного, але не надто суворого органу, які побачили всяке, були, м’яко кажучи, трохи здивовані проектом, представленим на їх суд архітекторами МГУ. На ділянці, призначеній для експлуатації човнової станції, передбачалося спорудити справжній середньовічний замок.
Збентежили архітекторів і явні розбіжності між текстовою та графічною частиною документа: якщо в тексті споруда була вказана як двоповерхова, то на картинці було ясно видно, що майбутній замок має не менше п’яти поверхів. І це вже не кажучи про те, що споруду планувалося розмістити біля самої кромки води, що суперечить не тільки здоровому глузду, а й закону.
Сталося те, що трапляється не надто часто: міські архітектори «загорнули» проект «ківалівської» будівництва, спрямувавши його на доопрацювання — навіть їх вразила кількість порушень, які містив цей проект.
Однак у МГУ анітрохи не зніяковіли таким поворотом справи: натиснувши на потрібні важелі, вони пішли іншим шляхом. І 24 червня того ж 2008-го року виконком Одеської міськради дав будівництву зелене світло.
Більше того, ківалівський виш звільнили від так званого пайового внеску у розвиток інфраструктури, який сплачує будь-який забудовник. Справа в тому, що згідно проекту на місці човнової станції планували побудувати… пансіонат для студентів та викладачів МГУ! Саме їм, стверджували розробники проекту, дуже потрібний причал для яхт, лазневий комплекс тощо прикмети гарного життя. Але в мерії визнали аргументи МГУ переконливими і добровільно відмовилися зажадати від вузу приблизно 3,5 мільйона гривень, які вуз мав заплатити до міського бюджету.
Примітно, що одним із аргументів, які використовували в МГУ, було твердження про те, що після побудови скористатися спортивними спорудами комплексу зможуть усі одесити. Їм ніби повірили. Що, звісно, ні скільки не завадило захистити комплекс парканом після побудови.
Ось за таких обставин і виріс «замок Гаррі Поттера» — острівець розкоші і навіть не європейського, а якогось східного комфорту для сильних цього світу.
Практично територія комплексу ділиться на дві нерівні частини. Одна, менша — спортивний комплекс, на якому, за чутками, справді бувають викладачі та студенти МГУ. Вона відокремлена від світу простих смертних парканом, але другий, куди масивніший паркан відокремлює спорткомплекс від власне «замку». Там, усередині, розташоване щось на кшталт літньої резиденції Сергія Ківалова та його високопоставлених гостей. Потім у 2011-2012 роках преса кілька разів порушувала тему божевільної розкоші в «Замку» — тільки на меблі, за неофіційною інформацією, витратили понад 3 мільйони доларів.
Про «замок» стало відомо широкій громадськості у 2015 році, коли активісти «Автомайдану» навідалися з візитом у маєток. Це стало наслідком конфлікту: громадські діячі знесли ворота маєтку, які перекривали вільний доступ людей на пляж.
Активісти «Автомайдану» виклали у Мережу фото інтер’єру будинку. Нічого чаклунського чи магічного в «Замку Гаррі Поттера» не знайшлося, зате був повний фарш із серії «дорого-багато»: меблі, картини, килими, книги в дорогих палітурках («Государ» Макіавеллі, «48 законів влади» тощо). Вершиною цього «Пшонки-style» був портрет Ківалова, обвішаний медалями. В одній із кімнат також було знайдено статуетку Сталіна.
Тоді ректор юракадемії загрожував «автомайданівцям» кримінальною справою, але потім заявив про майбутній продаж «будиночка Гаррі Поттера»:
– Будова стоїть на балансі Міжнародного гуманітарного університету. Керівництво університету ухвалило рішення продати цей будинок, тому що дуже дорого утримувати його, є проблеми з теплоносіями. Виручені гроші від продажу підуть на будівництво школи в Одесі, – заявив Ківалов. Однак, як стало зрозуміло за дев’ять років, ніхто нічого не продавав і, схоже, не збирався.
29 квітня 2024 року в ході ракетного удару по Одесі боєприпас окупантів влучив в район замку. Від цього загинули 5 людей, та більше 20 людей було поранено. Одним з поранених виявився і сам Ківалов, якого доречі винесли з будинку в халаті, тому важко говорити, що пан Ківалов тут не живе.
Сам замок охопила пожежа. Він серйозно постраждав, однак вигорів далеко не повністю і тому цілком підлягає відновленню. Якби не було загиблих та постраждалих людей, можна було б говорити про злу іронію — корупційну оборудку любителя «русского міра» зруйнувала російська ж ракета.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
