Він був великим художником, портретистом, педагогом і також працював такому важливому закладі, як Імператорська художня Академія. Він був одним із тих, хто організував Одеське літературно-аристократичне товариство та Міський музей із витончених мистецтв. Все це – про відомого одесита Кіріака Костанді.
Народився майбутній художник 3 жовтня (21 вересня за старимстилем) 1852 року у с. Дофінівка під Одесою. Був шостою дитиною у родині рибалки, батько та мати – за національністю греки. Кіріаку Костанді було дев’ять років, коли батько помер, залишивши вдову з дев’ятьма дітьми. У пошуках засобів для існування Кіріак у 1862 році поїхав до Одеси, працював у бакалійній лавці, у винних погрібках. Кожну вільну хвилину він замальовував сценки, що відбувалися в льоху, крейдою на стійці, вугіллям або олівцем на стіні. Малюнки випадково побачив фотограф Бюлов та взяв хлопчика ретушером у свою майстерню. Це сталося 1868 року.
Два роки, проведені у Бюлова, Костанді вважав початком своєї художньої освіти. В 1870 він почав відвідувати безкоштовні недільні класи при Одеській рисувальній школі, а з 1871 став постійним учнем школи. Через три роки Костанді отримав навіть срібну медаль за представлені мальовничі портрети, натюрморти та шість малюнків олівця. Роботи його серед найкращих були відправлені до Петербурга – до Академії мистецтв. Неймовірним був зліт юного обдарування, але на подальше навчання коштів не було.
Допоміг щасливий випадок. Як пізніше згадував Костанді, в Одесі гостював проїздом знаменитий уже на той час художник Іван Костянтинович Айвазовський, який схвально відгукнувся про роботи Кіріака, які йому показав грецький консул в Одесі. Айвазовський написав листа на ім’я конференц-секретаря Академії мистецтв П.Ф. Ісаєва, у якому просив «звернути увагу на «труди» молодої людини… з одеських греків Кирило Костанді, який має великі здібності». У цьому були і оцінка майбутнього майстра, і реальна допомога.
Склавши іспити, Костанді вступив до початкових класів, де вже в 1876 році отримав за свої роботи дві малі срібні медалі. У 1877 році він став студентом Академії у студії майстра живопису Павла Петровича Чистякова. Незважаючи на вимушену необхідність давати приватні уроки, вчився Костанді в Академії досить успішно, що було неодноразово відзначено новими медалями.
Мріючи про викладацьку роботу, якій він хотів присвятити своє життя до останніх днів, Кіріак відвідує педагогічні курси при Академії мистецтв для підготовки викладачів малювання. 22 жовтня 1882 року художник закінчив Академію зі званням класного художника третього ступеня і залишився жити та працювати в Петербурзі.
У 1884 році Костанді вперше бере участь у Пересувній виставці, представивши картину «У хворого товариша», яка отримала численні позитивні відгуки. Помітивши юний талант, Ілля Рєпін порадив П.М. Третьякову придбати цю роботу для своєї галереї, де вона перебуває до цього дня.
Але Костанді набридла академічна рутина — здобувши визнання, художник прагнув уже більшого. На початку 1885 року він повертається до Одеси і того ж року представив на XIII виставці передвижників нові жанрові картини: «Прощання» та «У люди», які і досі мають успіх.
В Одесі виповнилася мрія – Костанді почав викладати в Одеській школі малювання при Товаристві витончених мистецтв. Він став найпопулярнішим і найавторитетнішим викладачем, виховав плеяду гідних його художників. На початку 1887 року Кіріак Костанді зміг здійснити давно бажану поїздку за кордон — разом із Миколою та Дмитром Кузнєцовими він відвідав Францію, Німеччину, Австрію, Італію.
У 1899 році Одеська рисувальна школа стала іменуватися «Художнє училище Товариства образотворчих мистецтв в Одесі» у підпорядкуванні Академії мистецтв. Сучасники Костанді, зокрема і його власний вчитель П. П. Чістяков, а також Ілля Рєпін, відзначали, що викладає Костанді гарно і це приносить чудові результати. У 1899 році Костанді отримав звання професора та клас станкового живопису.
З 1884 він повноцінний учасник виставок Товариства передвижників, з 1897 — член об’єднання. У 1890 році Костанді стає співзасновником Товариства південноруських художників (ТЮРХ в оригіналі російською), а з 1902 року – його головою. Постійна участь у виставках була успішною, викликала широкий інтерес і захоплення і глядачів, і критиків.
Картини Костанді відрізнялися невеликими розмірами, були теплими та затишними. Весною 1894 року разом із художниками Є.І. Буковецьким та П.А. Нілусом Костанді знову їде за кордон, де знайомиться із новітніми течіями у мистецтві. Вони побували у Франції, Австрії, Німеччині. Востаннє із групою художників Костанді побував у Європі влітку 1900 року.
Кінцевою метою поїздки була Всесвітня виставка в Парижі, де виставлена у мистецькому відділі картина Костанді «Рання весна» була відзначена бронзовою медаллю виставки.
Величезною була художня та культурна активність Костанді. 1897 року — учасник створення Одеського літературно-артистичного товариства, а 1899 року — Міського музею образотворчих мистецтв (нині – Одеський художній музей). У 1902 році на виставці ТЮРХ загальне захоплення викликала картина Костанді «Цвітучий бузок». Тоді ж вона була придбана для Міського музею за 1000 рублів, і, за спогадами, молоді художники спеціально ходили «на побачення» з цим твором, що викликає і до сьогодні найпильніший інтерес. У 1907 році «за популярність на художній ниві» митець отримує звання академіка від Санкт-Петербурзької Академії Мистецтв.
У березні 1917 року Костанді призначили директором Міського музею образотворчих мистецтв. Це була значна матеріальна підтримка для багатодітної сім’ї художника, що вічно потребувала грошей. Паралельно він продовжував викладати у Художньому училищі.
У грудні 1920 року Костанді захворів, і з лютого 1921 вже у нього вже не було змоги вести заняття у училищі. Лікування дало лише короткочасне полегшення, і 31 жовтня хворе серце зупинилося.
Киріак Костанді був похований на Першому християнському кладовищі Одеси (нині тут Парк «Преображенський» і Зоопарк). Але 20 травня 1935 року, під час кампанії з пограбування та руйнування цвинтаря, його учні та товариші змогли перепоховати останки на Другому християнському кладовищі Одеси.
1 вересня 2010 року у дворі будинку № 46 на вулиці Пастера, де мешкав Кіріак Костанді, було встановлено пам’ятник художнику. Автори – скульптор Зоя Ломикіна, архітектор Володимир Бреславець.
30 серпня 2013 дворик будинку був прикрашений, а на пам’ятнику з’явилася відповідна табличка. Ім’я Кіріака Костанді носить Художня школа в Одесі та вулиця на Середньому Фонтані, що розділяє навпіл старовинну «Дерибасівку». У 2015 році співробітники Одеського художнього музею, хранителем якого Костанді також був, та небайдужі одесити розпочали пошук на Другому цвинтарі могил відомих художників. Могили знайшли у занедбаному стані. Тоді патріоти міста оголосили суботник у день смерті К. Костанді. 2 листопада вони привели у гідний стан місця поховань художників Кіріака Костанді, Тіта Дворнікова, Павла Волокидіна та Євгена Буковецького.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
