Цей справжній морський вовк пропрацював лише у Чорноморському морському пароплавстві понад 40 років, із них — 19 років капітаном, у тому числі й на пасажирських лайнерах «Грузія» та «Лев Толстой».
Володимр Ланг народився 1925 року в Одесі. Його батьком був колишній офіцер царської армії, і взагалі-то прізвище звучало як «фон Ланг», але за радянських часів, звісно, про неї довелось забути. Протягом окупації міста Володимир перебував в Одесі, а після звільнення міста став до лав армії.
Він записався рядовим стрільцем 478 батальйону 320 стрілецької Єнакіївської червонопрапорної ордена Суворова другого ступеня дивізії 5-ї ударної армії. Йому вручили кулемет Дегтярьова. Провоював Ланг недовго – його,як колишнього учня морського технікуму, відкликали з фронту. Треба було відроджувати флот, а для цього був потрібен кадровий склад, його треба було готувати.
Повернувшись до Одеси, Ланг продовжив своє навчання у мореплавці. Курсантів забезпечували формою, продовольством – а це тоді було не аби що. 1946-го він пройшов курси військового часу і отримав диплом штурмана малого плавання.
З ним вступив до ЧМП і був направлений матросом у свій перший рейс на турбохід «В’ячеслав Молотов» до Батумі. Ланг брав участь у швартовці, стояв на кермі. Будучи працівником ЧМП, паралельно 1955-го року з відзнакою закінчив Одеське морехідне училище. І поступово дослужився до посади старшого помічника на «пасажирах» Кримсько-Кавказької лінії. Але Лангу, як і всім нашим морякам, хотілося піти у закордонний рейс.
Для цього Ланг поїхав до Мурманська, і два роки працював там на траулерах. Ці кораблі ходили до берегів Канади, але все одно це було не те. Тому у 1958 року Володимир прийняв рішення повернутись.
Був спрямований на теплохід «Адмірал Нахімов» як старпом. Там був легендарний капітан Соболєв, який багато чому його навчив. Хороша школа для Ланга була також на турбоході «Росія» (колишня німецька «PATRIA»). На цьому кораблі, зокрема, свогочасу арештовували німецьке керівництво і адмірала Дьоніца, що став номінальним головою Рейху після самогубства Гітлера. На столі в капітанській каюті ще за німців стояло три мавпочки: одна лапою рот прикриває, інша тримає лапу біля вуха, третя – біля очей. І Ланг це також узяв на озброєння. Своїм хлопцям завжди говорив перед відходом на судно: «Ви маєте все бачити, все чути, але нічого зайвого не базікати».
1961-го року на теплоході «Грузія», колишньому польському «Яні Собесському», Ланг як старший помічник і його команда, вирушили на Кубу. На борт піднялися 150 працівників служби безпеки. То справді був дуже відповідальний рейс. Коли підійшли до причалу в Гавані, побачили на пакгаузі величезну вивіску «Фідель Кастро — Микита Хрущов».
Це було перше закордонне плавання. Куба стала райським куточком. Морякам чинили величезну повагу. Запрошували на різні вечори, бал-маскаради, за ними доглядали кубинки-красуні. Потім було ще кілька рейсів на Кубу. Володимир Ланг бачився з Фіделем Кастро, Раулем Кастро, Микитою Хрущовим, Юрієм Гагаріним.
У Ялті, коли Хрущов піднявся на борт лайнера, стався казус. У ресторані Микита Сергійович запитав: «А чому немає кавуна на десерт?» Ланг терміново дав команду нашому офіцеру, і через 20 хвилин він приніс два кавуни. Але коли піднімався трапом, один упустив, добре хоч інший зумів донести.
У подальшому возили вантажі до Сирії, Єгипту, Індонезії, а також різного роду озброєння аж до постачання підводних човнів, есмінців, збудованих на миколаївському суднобудівному заводі імені 61 комунара.
1981-го року він був направлений у Польщу на Щецинську судноверф, на приймання пасажирського судна «Лев Толстой». Це був комфортабельний елітний лайнер, на якому пропрацював 5 років як капітан. Цей корабель возив переважно пасажирів з західної Німеччини, здійснювали рейси із заходом до портів Європи.
Сервіс, що надавали тоді, зараз би назвали шикарним. Шестиразове харчування, бали, маскаради, дискотеки…
У Чорноморському морському пароплавстві Володимир Ланг пропрацював 40 років, свій досвід він передавав підростаючому поколінню моряків у ПТУ, а у 90-ті разом із одеськими капітанами першими проклали дорогу працевлаштування на іноземні судна для українських моряків. За радянських часів у ЧМП було 360 суден. Після розвалу Союзу пароплавство практично втратило свій флот, проте залишилися моряки, виші, які продовжували підготовку морських фахівців. Їх треба було працевлаштовувати.
Створили Асоціацію морських капітанів Одеси (АМКО) І тоді запитали: як піти в плавання на іноземних судах? Капітан із АМКО створив виробничий кооператив, у його статуті поряд із послугами з налагодження обладнання ми прописали транспортні, агентські послуги, спільне з іноземними фірмами комплектування екіпажів, а також експлуатацію морських суден та споруд. Так ми отримали право відправляти наших моряків на роботу на іноземні судна.
Далі звернулися до голландської компанії «Олденбіргер», яка запросила на роботу, в тому числі і Ланга, з метою зайняття посад капітанів на теплоходах «Конкорд», «Паркхавен», «Маасхавен», «Поларіс», «Гуардіан», про що збереглися відповідні документи. Тим самим ми дали «зелене світло» тим, хто йшов за нами, показавши можливість працевлаштування під «зручний» прапор.
Тим самим, дітище капітана Ланга стало попередником того, що сьогодні називається «крюїнгом», що набуло сьогодні виду кадрової морської системи, врегульованої законами, визнаної відомствами, в чому також величезна заслуга Володимира Сергійовича. Що не дало зникнути десяткам морських навчальних закладів України, а моряків забезпечила гідну роботу.
Високий професіоналізм, чесність, вдумливість, компетентність, сумлінність, принциповість, чуйність — ось далеко не повний перелік тих якостей, за які Володимира Ланга цінували та поважали колеги та друзі. Саме таким він назавжди і залишиться у їхній пам’яті. Легендарний капітан пішов з життя20 серпня 2017 року.