Одеса відома зокрема як місто з великою єврейською громадою. Так склалося історично, ще задовго до XX сторіччя. Звісно, що у зв’язку з цим існувала велика потреба у відправленні релігійних обрядів. Для цього треба було виконувати і норми з приготування їжі. Тому у кожній єврейській спільності були люди, що вміли готувати їжу (зокрема, м’ясо) згідно єврейських звичаїв.
Загалом у дореволюційній Одесі існувало 77 синагог та єврейських молитовних будинків, проте великих та містобудівно значущих серед них було не більше десятка. Єврейська громада Одеси була відома своїми професійними товариствами, які об’єднували єврейських вчителів, кравців, ювелірів, рубщиків кошерного м’яса, синагогальних хористів, торговців, прикажчиків, биндюжників, портових вантажників та багатьох інших. Кожна з таких громад мала молитовний будинок, позичково-кредитну касу, благодійне відділення і дуже часто — бібліотеку.
Абсолютна більшість синагог якраз і зводилася силами єврейських профсоюзів. Не виключенням був і профсоюз рубщиків кошерного м’яса. На розі вулиць Малої Арнаутської та Тюремного провулку виросла оригінальна архітектура будівлі молитовного будинку рубників кошерного м’яса. Справа в тому, що синагога існувала і до того, але внаслідок збільшення чисельності членів профсоюзу, з’явилась потреба в новій будівлі, яка могла б вмістити всіх бажаючих.
Однозначих даних, хто був автором синагоги, наразі немає. Але більшість дослідників сходяться на тому, що ним був Семен Андрійович Ландесман. У той час він проектував багато будівель в Одесі, тому цілком можливо що профсоюз звернувся саме до нього.
Будівлю зводили з вапняку з декором з червоної цегли. Компоновано синагога є двоповерховим паралелепіпедом середніх розмірів, що має протяжність по довгій стороні (бічні фасади) у вісім віконних осей, а по короткій (вівтарна та портальна сторони) — п’ять.
Бічні фасади оформлені строго, без значних виступів. Крайні осі фасадної площини портальної сторони виділені ризаліт середньої глибини, а перший поверх трьох центральних осей займає потрійний портал головного входу.
Вівтарна частина має більш яскраве оформлення, оскільки є лицьовою — це єдиний фасад, що вільно проглядається з вулиці. Її три центральні осі навпаки виділені широким ризалітом, обсяг якого підкреслюється масивним аттиком з великою люкарною. Вікна першого поверху отримали отвори з верхньою частиною у формі трапеції, що є поширеним ходом і в мавританській архітектурі, і в модерні. Враховуючи дату спорудження будівлі, цілком імовірно, що основою для такого рішення послужили обидва стилі.
Вікна другого поверху аналогічні решті вікон будівлі, їх прорізи мають злегка виражену стрілчасту форму. Вікна центрального ризаліту на кожному поверсі об’єднані загальною лиштвою, причому останні два закладені і невідомо, чи всі вікна спочатку виконували свою функцію. Усі наличники вівтарної частини фланковані тонкими декоративними напівколоннами з мавританськими капітелями витягнутих пропорцій.
Будівля була зведена приблизно у 1909 році, тоді ж і був представлений її проект. Протягом роботи сінагоги її використовувавли не тільки для молитов, а і для функціонування єврейських організацій. Зокрема, у будівлі розташовувалося Товариство взаємодопомоги м’ясопромисловців та торговців м’ясом — свого роду «прообраз» майбутніх профспілок.
Синагога пережила і чорносотенців, і єврейські погроми, а також Громадянську війну. Але не змогла витримати більшовицької антирелігійної діяльності. Ще у 1920-і роки синагога ще працювала, але у 1930-х її вже закрили. Але на відміну від представників інших конфесій, рабина синагоги репресії сталніських катів не торкнулися. Загинув він вже пізніше – від рук німецьких окупантів.
А що ж з будівлею? Після війни тут розміщувалась школа парашутистів. Тут навчали азам парашутної справи, переважно її теоретичному боку, адже парашутної вишки тут не було. У дворі для проведення практичних занять стояв літак типу Ан-2, у якому відпрацювувалась сама техніка стрибка. Школа успішно працювала аж до того моменту, коли на неї не впало око співробітників КДБ.
Цю будівлю співробітники КДБ використовували зокрема для стеження, а також прослуховування розмов тих, хто цікавив органи держбезпеки. Будівля була повністю перебудована під потреби служби КДБ. З колишніх інтер’єрів залишилось небагато.
Але остаточний удар КДБ нанесло вже наприкінці свого перебування у будівлі. Після отримання Україною незалежності було ухвалено рішення про повернення багатьох будівель їх колишнім власникам. Повернули і будівлю синагоги.
Вочевидь, співробітники спецслужби не надто очікували подібного розвитку подій. Коли все-ж таки довелось забиратися геть, то почалося екстренне вилучення спецапаратури та проводки. Її буквально виривали зі стін «з м’ясом». Коли будівлю нарешті звільнили, то виглядала вона як після війни.
Зберігши майже постійними фасади, будинок втратив багато з оздоблення інтер’єру. Великий молитовний зал з розташованими з обох боків галереями жіночої половини практично зник із планів синагоги, оскільки за радянських часів усередині було влаштовано повноцінний другий поверх, а галереї та проходи під ними на першому поверсі були розбиті на окремі невеликі приміщення адміністративного призначення.
З елементів внутрішнього оздоблення, що збереглися, слід відзначити сходи провідні на галереї і чавунні колони, що підтримують перекриття галерей і склепіння над ними.
У деяких приміщеннях збереглися ліпні карнизи поширеного початку XX століття зразка. Поруччя сходів так само не можна назвати ексклюзивними, їх балясини виконані відповідно до одного із зразків бюджетної еклектики.
На даний момент у будівлі синагоги знаходиться Одеське товариство Єврейської культури, Одеська асоціація колишніх в’язнів концтаборів та Міжнародний єврейський общинний центр Мігдаль.
Цікаво, що А. І. Ваксман, багаторічний співробітник «Мігдаль — Мазл Това», в дитинстві відвідував гурток парашутного спорту, що розташовувався саме на Малій Арнаутській, 46а, а Олександр Юлійович Розенбойм, відомий також як Ростислав Олександров, одеський краєзнавець і публіцист нащадком Гірш-Лейба Вепріка, останнього старости синагоги.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
