В Одесі багато вулиць з легендарними, а порою — і чудернацькими назвами. Частина з них отримані вже за нашої сучасної епохи, а от деякі ведуть свою історію ще з позаминулого століття. Розглянути в рамках одного тексту усі подібні приклади буде дуже важко, тому сьогодні ми обрали для вас три зразки.
Деякі одесити вважають, що назва вулиці пов’язана з тим, що раніше на ній був розміщений м’ясний корпус. Ця легенда існує доволі давно, але дивно, що живе вона і досі.
Але насправді воно пов’язане з прізвищем одеського поміщика Дементія М’ясоїда, якому належали пивний та квасний заводи на початку М’ясоїдівської з непарної сторони. Він придбав ці землі у 1915 році. У поміщика на цій вулиці розташовувався маєток величезний за масштабами. А дім його стояв на розі з Прохоровською. Вулиця з’являється на картах міста 5 липня 1841 року. До 1820 року тут було робоче передмістя Одеси. У 1835 році М’ясоїд продав частину своїх володінь.
Вулицю, за час усієї її історії, перейменовували далеко не один раз, проте одесити продовжували називати її М’ясоїдівською, як і розташовану там першу міську клінічну лікарню — суто Єврейською.
До речі, від виду деяких давніх споруд міської клінічної лікарні, які виходять на згадану вулицю та приховані високою огорожею, виникає відчуття перебування у позаминулому столітті. Широка вулиця увібрала в себе минуле і сьогодення, і старий одно-двоповерховий будиночок тут можна побачити поряд з пізнішими спорудами, що здаються гігантами.
Щось крихітне під старовину сусідить із сучасними банками та автосервісами. Багато пивних із найрізноманітнішими назвами та не менш багатоликими «зовнішніми даними». Житлові будинки тут переважно дво- і триповерхові. Але є й досить високі будинки. Є пам’ятки архітектури. Зверніть увагу на будинок №42 – тут знаходився один із перших будинків в Одесі, куди провели газ. Також тут досить гарні башточки та балкон. На вулиці також знаходяться кілька муніципальних установ: дитячі садки, Єврейська лікарня, Інспекція з благоустрою міської ради та Головне управління МНС України в Одеській області (на перехресті з вулицею Прохоровською).
Вулиця названа на честь французького інженера мосьє Пішона, що перекладається як «голуб». У 1797 році колишній капітан французької служби Пішон побудував тут фабрику пудри, де було сім млинів. І це лише на третій рік після заснування Одеси! Продукція фабрики масово використовувалася для прикрас зачісок знатних осіб. Після цього на фабриці стали виробляти крохмаль. Його оцінив навіть сам імператор Микола І.
«Велике полегшення мав у роботі Леонард, користуючись досить непоганою пудрою, яка завжди вироблялася в Одесі на спеціальній фабриці Пішона» — писав у своїх спогадах Олександр Дерибас про перший в історії Одеси новорічний бал, що відбувся в 1811 році.
З 1834 до 1849 Пішон будував в Одесі водопровід з Великого Фонтану. Більше того, він обіцяв безкоштовно постачати по 10 бочок води на добу військовому шпиталю та сирітському будинку. Після смерті Пішона цим проектом водопроводу займався купець Тимофій Ковалевський. До 1838 року вулиця називалася Водяним провулком. А після 1945 року її назвали вулицею Ковалевського на честь уродженця Одеси зоолога Олександра Онуфрійовича Ковалевського.
Незважаючи на свою шляхетну назву, вулиця завжди була далеко не мирною. Дюковський, Фрунзе, Пішоновська – ці назви знали всі одеські пацани. Розбірки між пішонівськими та студентами ОВІМУ увійшли до епосу міста. Коли перевага була на боці мореплавця, за пішонівських заступалися балківські. Вони влаштовували «стрілки» у скверах. І часто це закінчувалося сумно. Багато жителів Пішонівської, так і не встигнувши доучитися у школі, йшли «на малолітку». Сьогодні тут скоріше тихо, незважаючи на студентські гуртожитки. Але бомжів та асоціальних особистостей вистачає.
Особливо велику роль у житті старої Одеси відіграла знаменита Водяна Балка, яка отримала своє найменування через велику кількість водних джерел. Вона була далекою околицею. Наявність у балці прісної води наклала відбиток на всю округу та визначила рід занять мешканців місцевості. Тут виріс один із приміських сільськогосподарських районів Одеси. Поселенці розводили худобу, про що, мабуть, ы свідчить назва невеликого району — Бугаївка. Тут же знаходилася і величезна земельна ділянка «Товариства сільського господарства».
Себто, назву вулиця отримала від худоби (бугай — бик), яку тут тримали місцеві жителі. Вони торгували бугаями, а також запрягали тварин у вози, коли розвозили будинками одеситів дефіцитну прісну воду.
Загалом можна сказати, що ця вулиця була знаковою для одеситів, саме тому її назвали цілий район від парку Савицького до центрального автовокзалу.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
