Дуже часто основна частина публікацій присвячена історії першого вищого навчального закладу на півдні – Рішельєвського ліцею, в той час як історія інших закладів Одеси розглядається побіжно. Тому сьогодні трохи поговоримо про комерційну гімназію, як її заснували і коли та чому закрили.
Відразу після приїзду в Одесу, А.-Е. Рішельє направляє подання імператорові Олександру І з проханням влаштувати в Одесі учбовий заклад за зразком Петербурзького єзуїтського пансіону.
Справа відкриття навчального закладу в Одесі вирішилася дуже швидко: 31 січня 1804 року міністр внутрішніх справ граф В. П. Кочубей передав це питання на розгляд міністрові духовних справ і народної освіти П. В. Завадовському, а вже 15 квітня 1804 року імператор Олександр I затвердив доповідь міністра про заснування в Одесі комерційної гімназії.
Ймовірно, допомогла та обставина, що в той же час розроблявся загальний статут гімназій на підставі попередніх правил міністерства народної освіти, затверджений дещо пізніше, а саме 5 листопада 1804 року, і що мав багато спільного з проектом Одеської гімназії. За «Планом для заснування в Одесі комерційної гімназії» учбовий заклад повинен був складатися з окремих училищ – приходського, повітового, і власне гімназії.
Передбачалося, що це будуть не три окремі заклади, а три особливі відділи одного ж і того учбового закладу. Ідея об’єднання декількох типів навчальних закладів під одним дахом була досить прогресивною, особливо для такого молодого міста як Одеса. Разом з тим були очевидні і недоліки затвердженого плану.
Це, по-перше, надмірна багатопредметність і короткий курс (фактично три роки) для засвоєння дітьми знань практично з усіх галузей знань у перших двох відділеннях; і, по-друге, перенасиченість навчальними предметами учнів гімназійних класів (наприклад, вивчення в першому класі гімназії фізики та логіки, а в другому – природного права, психології та моральної філософії). Очевидно, ця непослідовність і послужила причиною того, що з трьох відділів шестикласної комерційної гімназії були відкриті лише два перші, та й то в дещо зміненому вигляді.
У грудні 1804 року директором Одеської комерційної гімназії призначений англієць П. Вольсей, а через декілька місяців він одночасно стає директором приватного Благородного інституту, який постав на базі його пансіону (саме ним опікувався А.-Е. Рішельє, втіливши таким чином в життя
ідею про існування єзуїтського пансіону).
Справа відкриття гімназії між тим затягувалась, і П. Вольсей підготував і надав правлінню Харківського університету свій план Одеської комерційної гімназії, який, в цілому, був спробою перебудувати деякі положення про комерційну гімназію з метою пристосувати її до пансіону.
При цьому, визнаючи понад можливості відкрити всі відділення і школи гімназії з причини того, що навряд чи знайдуться вихованці, підготовлені до вступу в гімназійні класи негайно, училищний комітет вважав за необхідне на цьому етапі відкрити тільки перше і друге відділення (відповідно парафіяльне і повітове училища) і один клас гімназії, якщо він виявиться доцільним. Щодо проекту улаштування гімназії, розподілу наук і т. д. комітет рекомендував директорові спиратися на затверджений міністерством статут Одеської комерційної гімназії.
Рішельє та представники Харківського університету постійно конфліктували з питань гімназії, і саме це не давало змоги відкрити третє відділення — власне, гімназичні класи. Остаточно ж справа занепала після від’їзду Рішельє.
Про стан справ після від’їзду А.-Е. Рішельє красномовно свідчить донесення директора І. М. Флукі попечителю С. О. Потоцькому від 7 листопада 1816 року. Кількість учнів у гімназії на момент вступу І. М. Флукі на посаду складала 24 особи: 11 – у парафіяльному училищі, 9 – у першому класі і 4 – у другому класі повітового училища. Такий поганий стан навчальної справи гімназії директор бачив у небажанні батьків давати серйозну освіту своїм дітям.
У 1817 році за наказом імператора Олександра І міністерство народної освіти було перейменовано на міністерство духовних справ і народної освіти, на посаду міністра був призначений князь О. М. Голіцин, який користувався особистої дружбою і довірою імператора. 25 березня 1817 року на посаду попечителя Харківської навчальної округи був призначений таємний радник З. Я. Карнєєв.
У результаті зміни влади відновлюється питання про повноцінне функціонування Одеської комерційної гімназії, але дещо змінюється шлях вирішення цієї проблеми. Замість влаштування гімназійних класів, пропонується об’єднати класи повітового і парафіяльного училища та Благородного інституту. Ініціатором виступив Карнєєв, який діяв в інтересах Харківського університету.
Але в офіційному листі міністра Голіцина попечителю від 10 травня 1817 року прослідувало розпорядження Харківському університету про «припинення будь-яких дій щодо Одеської гімназії і сполучних з нею повітового і парафіяльного училищ, а також і місцевого Благородного інституту, оскільки для цих закладів готується нове утворення». Цим новим утворенням став Рішельєвський ліцей, який замінив і Одеську комерційну гімназію, і Одеський благородний інститут.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
