Кажуть, реклама – двигун прогресу. Можна ще додати – прапор демократії. Бо чим більше об’єктів – тим краще вибір. І ось фірми, фірмочки та підприємства вишиковуються перед нами рівним строєм і хвалять себе щосили, сподіваючись на те, що ми звернемо на них свою поблажливу увагу.
По суті, будь-яка реклама має одну мету – показати, що даний товар краще. Пам’ятайте, як у мультику, коли господар вів стару худу корову на ринок, щоб продати її, поки вона дух не випустила, а зустрічний молодець так її розхвалив, що господар, у результаті заявив, що така корова потрібна самому!
У цьому сенсі рекламники дев’ятнадцятого століття мало чим відрізняються від своїх побратимів у віці двадцять першому. Щоправда, у сучасних піарників технічних можливостей значно більше, але принцип залишається той самий. Одеса, особливо за часів порто-франко, притягувала спритних купців та міцних підприємців. Торгівля у місті процвітала – тож процвітала й реклама.
Ось один із її чудових зразків. «Навіщо переплачувати за дерев’яні та друкарські вироби: каси, гранки та регали (стелажі, полиці для книг – авт.), які можна мати на 30% дешевше за всі інші фірми в Одесі, Болгарська, 59, у Л. В. Ертлачова».
Коротко, зрозуміло і роликів ніяких не треба знімати. Справді, навіщо платити більше? А ось реклама, витримана у суворих традиціях стриманої гідності.
«Degrasin – ідеальний засіб від ожиріння. Ціна флакона 2р. 25 к. Продається у всіх аптеках. Представництво для Росії: Торговий дім М. Шпунт та І. Герштейн, Одеса, Авчинніковський пров.»
Просто, але зі смаком. Ціна, мовляв, у нас крута – але й результат даємо надійний. Хочете — беріть, а не хочете, залишайтеся у своїй вазі. Ми ж для вашої краси робимо, що можемо.
Для порівняння варто згадати, що ціни на той час були так само далекі від нинішніх, як Земля від Сонця. Наприклад, батон білого здобного хліба коштував 7 копійок, кілограм картоплі можна було купити за 5 копійок, літр свіжого молока за 14 копійок, кілограм кави (а це був делікатес, доступний не кожному) за 2 рублі.
Сир імпортних марок «тягнув» до 1 карбованця 50 копійок за кілограм, натомість курку парну можна було придбати за 25 копійок – ну і таке інше. У будь-якому разі, зрозуміло, що чудодійний засіб Деграсін коштував досить дорого і міг потрапити до аптечки лише людей далеко не бідних.
Але якщо патентований засіб для схуднення ставився до товарів необов’язкового споживання, то, наприклад, крем для взуття був потрібен усім і кожному. А інакше як зберегти взуття у дощову осінь та слякотну одеську зиму та утримувати її у належному вигляді? Треба сказати, що ставку на взуттєві креми та ваксу зробили одразу кілька підприємців. Тому й утворилося у місті кілька конкуруючих фірм.
З огляду на це рекламі приділили чималу увагу. І навіть спорудили її у віршованій формі, як більш зрозумілій та приємній споживачеві. Вірші були різні, деякі суто рекламні, деякі висміювали конкурентів або як мінімум показували крем Екліпс краще за інших. Так само рекламувались і інші товари, зокрема і ті що вироблялись в Одесі, як-то чай фабрики Висоцького.
Що не кажи, а за всіх часів людей турбували найбільше краса та здоров’я. Чоловіки хотіли зберегти копицю волосся, а якщо втратили її — то відновити до початкових розмірів. Однією з неприємних і непристойних речей вважалася лупа на комірі (не кажучи вже про те, що волосся при цьому виглядало якось неохайно) і народ прагнув вивести її всіма можливими засобами (як тоді – так і зараз).
Що стосується здорового та чистого кишечника, то погодьтеся, у наш час безліч оздоровчих та медичних центрів приділяють цьому предмету велику увагу. Так само, як у минулому, і позаминулому столітті, і «давно тому». Як відомо, попит народжує пропозицію. А пропозиція – рекламу.
Ось перед нами «освіжаючий плід» від запору у вигляді чудодійних коржів Тамар Індієнн Гріллон, ось пілюді Далс, ось неперевершений, найвідоміший, що застосовувався не раз усілякими капосниками для жорстоких розіграшів «ідеальне проносне для дорослих і дітей» Пурген. Англійський пластир відомої фірми пропонують нам «до вживання добре обмочити» (цікаво, що вони мали на увазі?).
Власники тютюнових фабрик не обтяжують себе будь-якою правдоподібністю. На коробці цигарок марки «Циганка» нездійсненна обіцянка: «Купивши «циганку», прочитаєш, свою долю легко дізнаєшся». «Тари-бари» взагалі несуть щось незрозуміле: «Закурилася в мене цигарка без вогню». Це що, у тому сенсі, що вона самозаймається?
Власники мила та пудри «Казімі» недовго думаючи «беруть на арапа», закликаючи споживача: «Вимагайте скрізь!». А щоб не виникало питання, навіщо вимагати, може варто почекати, для порівняння користуватися іншими милами і пудрами, повідомляють, що «Казімі – моя мрія!». Тобто, не їхня мрія – а дорогих серцю споживачів.
Але куди їм усім до власника одеського заводу з виробництва землеробських знарядь та машин Йоганна Гена, що випускає, у тому числі плуги. Ось де все гранично ясно і незаперечно.
«Краще плуга у світі немає» — говорить один напис. Інша – тисне на ідейну свідомість та почуття патріотизму: «Хто хоче бути своїй вітчизні другом, Хай оре «І. І. Гена» плугом! З ним щороку за звичайну працю Отримає врожай відмінний!»
А той, хто означає вітчизні не друг, піде, і на зло царю-батюшці, купить плуг на іншому підприємстві.
У сенсі ідеології – абсолютно безпрограшна комбінація. Але залишимо сільськогосподарські вироби у спокої. Зрештою, не лише їм волати до реклами та користуватися її плодами.
Одна дама, наприклад, склала текст, в якому викладала свої наміри, не менш прямо, ніж Йоган Ген. «Бажаю заміж» — пише вона. Але це не все. Далі йдуть пояснення, як, за кого, і, головне, навіщо вона хоче зробити цю дію: «за православного, хто зовсім самотній, слабкий здоров’ям, немолодий, але багатий – для нього самого».
Таким чином, реклама, що розміщувалась в одеських газетах була доволі оригінальною і відповідною як своєму часу, так в чомусь – і нашому сьогоденню. От чого було менше порівняно з сьогоденням, так це реклами різноманітних відомих закладів. А про що писали в газетах інших міст, наприклад, Дніпра – можете почитати тут.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
Мало хто не знає про одеський Пасаж. Навіть сьогодні ця будівля вражає уяву своєю величчю та розкішшю, а сотню років тому це взагалі був справжній архітектурний шедевр. Для тих часів це був справжній універсальний магазин,…
