Як і будь-яке місто України, наше місто повне різних субкультур. Кожна з них має свої улюблені місця для зібрань, тож якщо ви хочете до них доєднатись, то після нашої статті ви таки будете знати, куди вам іти. Адже Одеса багата не тільки на море, рибу, гумор та вузенькі дворики – а і на найоригінальніших людей.
Одна з найяскравіших одеських подій – зліт байкерів. А точніше – справжній байк-фестиваль! Протягом чотирьох днів на сцені виступають яскраві та цікаві гурти, у кінотеатрі крутять захоплюючі прем’єри, а для охочих доступне наметове містечко.
Для байкерів фестиваль – чудова нагода провести час у колі однодумців. Тут же можна виставити на продаж мотоцикл, запчастини, екіпірування та інші корисні повсякденні атрибути. А гості, у свою чергу, зможуть насолодитися захоплюючим видовищем і перейнятися атмосферою.
Одеський фестиваль байкерів відомий не лише незабутньою атмосферою, а й багатою історією. Вперше зліт під назвою Goblin Show пройшов у 1999 році на території Буревісника. Організатором дводенного заходу став Андрій Ґоблін. Участь у ньому взяло близько 60 байкерів з України та Молдови.
Але ідея сподобалася та прижилася. Другий та третій фестивалі стали справді Міжнародними. Проходили вони на базі «Будинок Павлових» у Лузанівці. А кількість гостей збільшилась до кількох сотень. Окрім локальної програми успішно пройшли і масові мото-колони центром Одеси. А увечері відбувся яскравий рок-концерт за участю місцевих гуртів. Надалі фестиваль тільки розростався і ставав ще більш популярним.
Щож до повсякденних зустрічей байкерів, то вони найчастіше проходять на Дерибасівській, біля пам’ятника Дюку, та, звісно, на Аркадії. Там ви легко знайдете скупчення мотоциклістів, і зможете швидко знайти нових друзів. Якихось спеціалізованих саме «байкерських» закладів в Одесі поки що немає. Доречі, мотосезон в Одесі тільки-от відкрили, 26 квітня.
Хіпстери як субкультура з’явилися у суспільстві досить давно. Вперше про них заговорили у 40-х роках ХХ століття у Нью-Йорку. Слово «хіпстер» утворено від жаргонного «to be hip», що означає «бути в темі». Усіх, хто у сорокові роки «йшов проти течії», називали саме хіпстерами.
Через роки це поняття трансформувалося. У ХХІ столітті хіпстери – це представники забезпеченої міської молоді, яка намагається ввібрати все наймодніше та найпросунуте. Вони виявляють підвищений інтерес до моди, елітарної зарубіжної культури та мистецтва, «неформатних» арт-хаусних фільмів, сучасної літератури, альтернативної музики та інді-року. Саме таких хіпстерів зараз можна побачити на вулицях Одеси.
В Одесі хіпстерів можна побачити у різних арт-клубах. Це, наприклад, «Вихід» (Буніна, 24), «Іскра» (Грецька, 25), «Республіка» (Шампанський провулок, 2), а також «Шафа» (Грецька, 32). Також їх можна зустріти у кафе White Whale, яке стало вже меккою для одеських кавоманів. Саме місце дуже модне – заклад оформлений виключно у біло-сірих тонах та обставлений лофтовими меблями. Також бувають вони у веган-кафе True, тут повно блюд типу орехового молока чи конфет з сухофруктами, які так популярні серед хіпстерів.
Ще одним неочевидним місцем будуть дикі пляжі Одеси. За всім цим вирушайте на Мис Великий Фонтан. Види тут з пагорбів такої краси, що невпинно перехоплюватиме дух! Найвідоміший пляж цієї місцевості – Поповський. Орієнтуйтеся на напис «Який ти насправді мерзенний». Саме тут ви відчуєте дух старої, дачної та кіношної Одеси. Знаходиться вся ця нерукотворна краса поряд із чоловічим Успенським монастирем, рестораном «Свічка» та Маячним провулком.
Світ, Любов, Єдність, Повага або, говорячи мовою абревіатур, – PLUR. Ідея, яка спочатку закладена у рейв. Біля джерел таких вечірок стояли битники, а влаштовували їх у центральному районі Лондона з 1950-х років. Рейви досить швидко набули популярності серед субкультур модистів (мажори того покоління), які трохи змінили формат, надавши йому богемності. У такій інтерпретації рейв довго не прожив.
Друге дихання у вечірок відкрилося завдяки подіям 1980-х у США. Тамтешнім музикантам набридло диско, вони стали експериментувати зі звуком, випробовувати на міцність драм-машини та поступово впроваджувати електронну музику в маси.
1992 року в Україні відбувся перший фестиваль електронної музики «Республіка КаZaнтип». Важко сказати, коли відбулася перша подібна подія в Одесі, бо молоді організатори рейвів зізнаються – у нашому місті це все ще на стадії зародження та розвитку, якщо говорити про якість. Проблема практично завжди одна й та сама – талановиті хлопці їдуть розвиватися до Києва, який іноземні журналісти (Electronic Beats, Resident Advisor, The Calvert Journal) назвали «другим Берліном».
Вся сутність в тому, що рейв-захід ніколи не проводиться у звичайних клубах. Знайти правильний плейс — запорука успіху. Це може бути арт-простір, нестандартний заклад, човнова станція, завод чи склад. Часто про місце проведення рейву гостям повідомляють за кілька днів до початку. Ця традиція сягає корінням за часів переслідування техно-тусовок. Такий підхід використовують, щоб надати дійству особливої атмосфери.
Якщо ви вдало дісталися місця події – в полі чи на завод, потрапити всередину просто так не вийде. На вході будь-якого рейву завжди є мінімальна черга – охочих надто багато. Фейс-контроль та охорона – невід’ємна частина рейв-культури. Охоронці на вході виконують роль щонайменше значиму, ніж діджеї. Вони вирішують, кого пропускати всередину, а отже, які люди створюватимуть атмосферу ночі.
В Одесі правила входу досить прості: вам має бути 18+, тверезий стан, відсутність наркотичних речовин та зброї, а ще воду залиште. Зовнішній вигляд чи не остання річ, яка має значення. Головне, щоб ваш образ був гармонійний, свіжий і охайний. Щоб дізнатись про чергову рейв-вечірку, слідкуйте за оновленнями одного з рухів, наприклад Trip Error.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
