Юрій Сергійович Трусов – радянський поет, письменник, автор численних повістей, романів, збірок віршів. Найбільшу популярність принесли історичні романи: «Падіння Хаджибея», «Ранок Одеси», «Кам’яне море», які пізніше були об’єднані в роман – трилогію «Хаджибей» про історію виникнення, початок будівництва та розвитку Одеси (романи за життя автора перевидалися 8 разів).
Юрій Трусов народився 3 квітня 1914 року в Одесі у дворянській родині. У роді Трусових майже всі чоловіки робили військову кар’єру, деякі дослужилися до генеральських еполетів. Батько — Трусов Сергій Борисович (1893-1938). Народився у м. Ризі. У 1911 році закінчив Астраханське реальне училище. В 1916 закінчив Юнкерське училище в Казані і був відправлений на фронт. Будучи офіцером царської армії, командував ротою. Був нагороджений Орденами Анни 3 та 4 ступенів та Святого Станіслава 3 ступеню.
Після революції родина Трусових жила в Астрахані. У 1929 році Юрій Трусов закінчив семирічку. Попрацювавши спочатку слюсарем, а потім мотористом, Юра в 1930 році вступає до Астраханського річкового політехнікуму на судномеханічному відділенні і в 1934 отримує диплом суднового механіка. 1934 року сім’я повертається до Одеси, де його батькові, як старому фахівцю, запропонували працювати інспектором митниці. Сім’я Трусових проживала у будинку на Митній площі у трикімнатній квартирі на третьому поверсі.
Юрій Трусов спочатку плаває на пароплавах, а потім надходить на заочне відділення Одеського інституту водного транспорту. Одночасно працює майстром-технологом цеху на заводі «Більшовик. В цей час Юрій Трусов почав писати вірші, які публікувалися на сторінках обласної партійної газети «Більшовицький прапор».
13 квітня 1936 року Юрій Трусов одружився з Агнесою Павлівною Лозинською (1913-1995). Восени того ж року його закликають на службу до Червоної Армії. 7 лютого 1937 року в молодих народилася дочка — Ірина Трусова, а в грудні 1937 року заарештували його батька Сергія Борисовича. Його оголосили «ворогом народу» та засудили за статтею 58 Кримінального кодексу за участь у контрреволюційній військово-офіцерській організації з метою повалення Радянської влади. 26 квітня 1938 року він був розстріляний, йому було лише 44 роки. Сім’ю Трусових наступного дня після арешту Сергія Борисовича виселили із квартири. І все: Олександра Максимівна з сестрою, невістка з однорічною дитиною перейшли жити до родичів Агнеси. У 25-метровій кімнаті стали проживати 10 людей.
В 1939 Юрій Трусов демобілізувався з армії і влаштувався на майстром на завод «Червоний Жовтень». 1940 року вступив до Одеського педагогічного інституту.
З перших днів війни Трусов у діючій армії. Воював під Сталінградом, на Курській дузі, де отримав поранення. За час війни він був тричі поранений. Нагороджений бойовими медалями. Перебуваючи на фронті, Юрій Трусов не припиняв писати фронтові вірші. 1945 року виходить його книга солдатських віршів «Ранок на березі».
Після Великої Вітчизняної війни працював у редакції районної газети «Роздільнянський колгоспник», а потім у газеті Чорноморського пароплавства «Моряк». 1948 року виходить ще одна збірка віршів «На вахті». Того ж таки 1948 року його приймають до Спілки письменників СРСР.
У 1954 році з’являється ще одна книга віршів «Рідний берег». На жаль, до цього часу його шлюб з Агнесою Павлівною Лозинською розпався. Поступово Юрій Трусов почав переходити від поезії на прозу. Пише статті, розповіді, захопився вивченням історичних матеріалів з Бессарабії та Північного Причорномор’я.
У цей же час він знайомиться з Лідією Яківною Селютиною (1920-2007), яка також публікувалася в одеських газетах. Незабаром вона стає його другою дружиною, а в майбутньому стане відомою письменницею та драматургом, автором творів про мешканців Одеси (роман «Бути людиною», 1983р.). Останній роман її, «Виклик», був виданий 1990 року в Одесі.
1958 року київське видавництво «Радянський письменник» випустило у світ перший історичний роман Юрія Трусова «Падіння Хаджибея», який започаткував історичну трилогію «Хаджибей». В основі роману були дійсні історичні події, що відбувалися на півдні України, у степах північного Причорномор’я наприкінці XVIII ст.
Книга швидко розкуповувалась усіма – і любителями історії, і тими, хто любить читати детективи. Книга передавалася з рук до рук, її читали ночами. Книга читалася легко і була для читача як додатковий навчальний посібник з історії краю. У ній автор вперше у художній формі розповів читачам про час падіння турецької фортеці Хаджибей та час виникнення, початок будівництва та розвитку Одеси. На той час усю історію Одеси ми знали за часом повстання на броненосці «Потьомкін». За життя письменника роман «Хаджибей» витримав 8 перевидань і завжди дуже швидко розкуповувався.
Успіх книжки був настільки великий, що це надихнуло Трусова взятися за написання продовження роману, тим паче, що він зібрав достатньо цього матеріалу. 1964 року виходить друга частина роману, яку він назвав — «Ранок Одеси». Видана нова книга Трусова почала користуватися не меншою популярністю, ніж перша.
У 1968 році вийшла третя книга — «Кам’яне море». Тут він уперше оприлюднив перший план розвитку Одеси, який був датований серпнем 1793 року та підписаний Суворовим та Де-Воланом.
У 70-х роках за трилогією на Одеській кіностудії збиралися знімати фільм. Було написано сценарій, затверджено актора. Виконання ролі Кіндрата Хурделиці було запропоновано відомому українському акторові Миколі Вінграновському. Але втрутилося міністерство закордонних справ СРСР, на вимогу якого заборонили проводити зйомки фільму. У міністерстві вважали, що фільм може зашкодити радянсько-турецьким відносинам. Сценарій було покладено на полицю.
1984 року був нагороджений грамотою Президії Верховної Ради Української РСР за заслуги у розвитку радянської літератури.
У 1984 р. виходить його новий роман «Зелена гілка» про війну грецького народу проти турецьких завойовників, який став четвертою частиною «Хаджибея». Наприкінці життя Юрій Сергійович працював над останньою, п’ятою частиною «Хаджибея» — «Золоті Еполети», яку він присвятив Кримській війні. Книга була закінчена у 1990 році.
Юрій Сергійович Трусов помер 3 квітня 1991 від гострої серцевої недостатності, на 78 році життя. П’ята частина «Хаджибея» вийшла лише у 2004 році
В Одесі на Французькому бульварі, 22 є бібліотека №33, яка носить ім’я Трусова Юрія Сергійовича. На будинку № 6 на вулиці Бєлінського, де письменник провів свої останні роки життя, встановлено меморіальну дошку на його честь.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
