Пироговская улица в Одессе: почему ее следовало бы назвать Военной

Гостю міста, щойно він залишає будівлю вокзалу, відкривається безліч цікавих центральних вулиць, звідки можна розпочинати вивчення Одеси. Однією з таких є Пирогівська, щоправда, щоб потрапити на неї, потрібно подолати сквер та Куликове поле. Це одна із старих одеських вулиць, яка раніше була провулком під назвою Військово-шпитальний. Тут і зараз знаходяться військовий госпіталь, Будинок офіцерів, Музей військової техніки, Південне оперативне командування та військові комісаріати. Мабуть, це найвоєнніша вулиця в Одесі, крім того, тут жили письменники, науковці, відомі актори, режисери та спортсмени.

Військовий стадіон

Якщо перетнути Куликове поле, ви потрапите на перехрестя вулиць Канатної та Пирогівської, а ще за сто метрів опинитеся біля Одеського обласного комісаріату, в якому свого часу працював маршал Георгій Жуков як головнокомандувач Одеського військового округу. Трохи далі, праворуч Пироговської, можна побачити частину футбольного стадіону СКА. Він розмістився якраз на розі Сільськогосподарського провулка. Стадіон на цьому місці з’явився ще 1927 року, а свій нинішній вигляд набув лише 1966-го.

За часів колишньої слави арена вміщала 30 тисяч глядачів, була оснащена штучним освітленням та біговими доріжками. Зараз стадіон вміщує лише п’ятнадцять тисяч глядачів, а його статки залишають бажати кращого. Свого часу він був тренувальною базою для футбольних команд СК “Одеса” та “СКА-Лотто”. Цікаво, що, як і інші військові об’єкти на Пирігівській, раніше стадіон теж знаходився у власності Міністерства оборони, але з 2006 року потрапив у приватне володіння. З цього питання досі точаться розгляди, а стадіон діє, і навіть іноді приймає матчі.

Госпіталь

Майже біля самого перетину Пироговської та Французького бульвару розмістився військовий шпиталь, відкритий 1797 року. У 70-х роках ХІХ століття тут працював основоположник військово-польової хірургії Микола Пирогов, перший в імперії лікар, який винайшов ефір для проведення безболісних операцій. Нині у дворі стоїть пам’ятник лікарю, вулиця носить його ім’я, а у шпиталі проходять лікування сотні бійців, які постраждали в АТО з усієї України.

Поруч розмістився храм в ім’я князя Олександра Невського, освячений 1897 року. Краєзнавці розповідають, що він зіграв величезну релігійно-моральну виховну роль для воїнів, які перебувають на зціленні у шпиталі. Вирушаючи у далекі походи чи повертаючись додому, військовослужбовці завжди відвідували храм. Святиня проіснувала до 1947 року і, як багато храмів, у радянські роки була закрита. За іронією долі, церкву переобладнали під клуб, де, напевно, читалися й атеїстичні пропагандистські лекції.

Лише 2000-го року храм відродили. Під склепінною стелею, у п’яти овальних “медальйонах” художник Іван Катані виявив первозданні ікони із зображеннями святої Варвари Великомучениці, Марії Магдалини, Митрофана Воронезького, Сергія Радонезького, Нерукотворного образу та образу святої Божої Матері “Знамення”. На іконі Божої Матері добре видно дату створення цих образів — 1898 рік.

Не тільки військові, а і артисти

Якщо пройти повз стадіон і спуститися трохи вниз Пирігівською, праворуч не можна не помітити три будинки в готичному стилі. Ці особняки початку XX століття, побудовані за проектом архітектора Гонсіоровського, належали такому собі банкіру Сирському. Після революції їх, звісно, націоналізували.

У 1927-1928 роках у першому будинку жив відомий грузинський актор та режисер Іван Перестіані, у другому — скульптор, кінорежисер та драматург Іван Кавалерідзе, а у третьому — драматичний актор Амвросій Бучма, який активно знімався на Одеській кіностудії, розташованій неподалік.

У минулі часи військово-готична Пирогівська вулиця стала практично культурною меккою Одеси, про що свідчать меморіальні таблички — письменнику-мариністу Івану Гайдаєнку, журналісту Володимиру Лясковському, маршалу Амазаспу Бабаджаняну.

А у непомітній п’ятиповерхівці №7/9 колись співав відомий бард радянських часів Володимир Висоцький. Бард із дружиною Мариною Владі приходив сюди до друга, моряка та актора Олега Халимонова, який проживає в квартирі №267. Йому Висоцький співав під гітару, а також присвятив деякі свої вірші, які також стали піснями.