Мало хто пам’ятає, що хоч відомий конструктор ракет і народивсяуЖитомирі, свою початкову освіту він здобував в Одесі. Саме у нашому місті він проводив і перші свої роботи над планерами. Так само тут він познайомився і зі своєю першою дружиною.
Сергій Павлович Корольов народився 30 грудня (за старим стилем) 1906 року, або 12 січня 1907 (за новим стилем) у місті Житомирі, в сім’ї вчителя Павла Яковича Корольова. Проте невдовзі батьки його розлучилися. З однорічного віку Сергій жив у місті Ніжині у родині діда по матері Миколи Яковича Москаленка, і займався із квартиранткою свого діда вчителькою Л. М. Грінфельд.
1916 р. його мати Марія Миколаївна вийшла заміж за київського інженера Григорія Михайловича Баланіна, і приїхала до Одеси до нового місця служби чоловіка. Спочатку сім’я проживала на вулиці Канатній, в будинку №12, кут Грецької. Цей будинок не зберігся. На його місці у передвоєнні роки було збудовано будівлю школи (тепер Одеський педагогічний коледж Південноукраїнського педагогічного університету).
У вересні 1917 року Сергій вступає до першого класу третьої Одеської чоловічої гімназії (Успенська, 1). Збереглася довідка: «Дано це за належним підписом та додатком казенного друку гімназії про те, що Павло Якович Корольов справді складається штатним викладачем жіночої гімназії першого товариства викладачів у м. Києві: посвідчення це видано для надання до педагогічної ради 3-ї Одеської гімназії на предмет звільнення сина П. Я. Корольова від першого шлюбу Сергія Корольова, учня 1-го класу вищезгаданої гімназії, від оплати права на навчання».
Будівля 3-ї Одеської гімназії збереглася й досі (зараз там знаходиться Одеський інститут внутрішніх справ). Шкільне навчання тривало недовго. Бурхливі події громадянської війни, інтервенції, боротьби за владу Рад на півдні внесли свою корективу, і Сергій продовжував навчання в старших класах початкової школи замість гімназії, що закрилася (вул. Пушкінська, 18, гімназія Ірріаді, зараз це Вище професійне училище №26). Лише остаточне встановлення Радянської влади в Одесі призвело до впорядкування справи освіти та одеські школярі змогли продовжувати навчання.
У 1922 р. Сергій Корольов вступив до будпрофшколи №1, яка розташовувалася в будинку №18 на вул. Старопортофранківській вулиці, у будівлі колишньої 2-ої Маріїнської гімназії.
У роки війни ця будівля була спалена окупантами та відновлена після війни. Меморіальна дошка свідчить, що у 1922-24 pp. тут навчався С. П. Корольов.
У 1918 році, коли вітчима Сергія Григорія Михайловича Баланіна було призначено начальником електростанції одеського порту, сім’я жила в порту при будівлі електростанції. Тут у Сергія часто бували в гостях друзі, з якими він навчався у профтехшколі. Він дуже дружив із братом та сестрою Вінцентіні, Лялею та Юрою, часто бував у них у гостях у будинку №66 по вул. Новосільського. Згодом Ксенія Максимільянівна Віцентіні (Ляля) стала його дружиною.
Надаючи великого значення фізичному розвитку С.Корольов займається атлетичною гімнастикою у спортзалі, який тоді розміщувався у Рибному корпусі Нового базару за два квартали від будпрофшколи.
Після закінчення профтехшколи Сергій Корольов проходить практику, яка полягала у ремонті даху головної будівлі Одеського медичного інституту на вул. Ольгіївській, 4, (Академіка Павлова).
У роки навчання у будпрофшколі Сергій Корольов «захворів» на авіацію. На початку він проводив чимало часу з льотчиками та механіками авіазагону «ГІДРО-3», що базувався на акваторії порту, у хлібній гавані. Штаб цієї частини містився на вул. Бараніна, 10 (ЗМЗ-3).
Потім він вступив до членів ТАПУК- Товариства Авіації та Повітроплавства України та Криму. Товариство займало приміщення у колишньому особняку Анатра на вул. Пушкінській, 29.
У цьому будинку до революції часто були люди, пов’язані з авіацією. Спритний купець Артур Анатра дав гроші першому російському льотчику М. Н. Єфімову на поїздку до французької авіаційної школи. Єфімову важко вдалося вирватися з фінансової залежності від спритного мецената. Він сплатив неустойку та розірвав кабальний договір. Ще складніше було розірвати договір з Анатра іншому піонеру російської авіації А.А.Васильєву. Знаменитому спортсмену Сергію Ісаєвичу Уточкіну ще важче обійшовся розрив з Анатра, який відібрав у нього сили, здоров’я, дружину, сина. Анатра був одним із перших у Росії фабрикантів літаків.
У цей будинок і приніс Сергій Корольов свій перший проект літального апарату – планера К-5. 12 аркушів креслень та пояснювальна записка були представлені ним у липні 1924 р. За деякими спогадами засідання АТО-Авіаційно-технічного товариства ОАВУК, що прийняло проект, відбулося в «гроті» особняка Анатра (кутова кімната другого поверху, що мала оригінальне оздоблення).
Сергій Корольов в ОАВУК займався не лише конструюванням. Майже з перших днів вступу до ОАВУКу він є лектором та інструктором, керівником гуртка ТАПУК в одеському порту. Про це йдеться у довідці, яку йому видав Губотділ ТАПУК.
У серпні 1924 р. Сергій їде вступати до Київського політехнічного інституту. У жовтні 1924 р. Сергій Корольов приїжджає на кілька днів до Одеси погостювати у друзів. До Одеси він приїжджав майже щороку до 1938 року.
Закінчив 1930 року Московське вище технічне училище. З цього року старший інженер Центрального аеродинамічного інституту, з 1933 року заступник директора реактивного НДІ, керівник відділу ракетних літальних апаратів.
27 червня 1938 року Сергія Павловича було заарештовано. З табору його перевели до так званої “шарашки”, де тривали конструкторські розробки. Тут він під час війни – заступник головного конструктора двигунів у дослідному конструкторському бюро.
Під керівництвом Корольова створені балістичні та геофізичні ракети, перші штучні супутники Землі та штучні супутники Сонця, супутники різного призначення («Електрон», «Блискавка-1», «Космос», «Зонд» та інші). Конструктор космічних кораблів «Схід», «Схід», на яких вперше в історії виконано космічні польоти людини та вихід її в космос.
Востаннє він побував у рідному місті через багато років. У 1959 році, перебуваючи на відпочинку з дружиною Н. І. Корольовою, Головний Конструктор ракетно-космічних систем Радянського Союзу двічі Герой Соціалістичної Праці академік С. П. Корольов здійснював круїз Кримсько-Кавказкою лінією. Під час стоянки в Одеському порту академік особисто ознайомився з ходом робіт із влаштування плавучих станцій стеження за штучними супутниками Землі на борту пароплавів «Краснодар» та «Іллічівськ». У місто, за словами Н.І. Корольової, ні того разу, ні в інші роки Сергій Павлович не заходив.
Робота, воістину, космічні навантаження не дозволили академіку знову відвідати місто своєї юності. До смерті своєї Сергій Павлович листувався зі своїми друзями.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
