Ці два парки знаходяться поряд вже кілька років. З’явились вони відносно нещодавно, буквально років десять-п’ятнадцять тому їх ще не існувало. Що було на місці парків раніше, чому вони називаються саме так і який з’явився раніше — про все це поговоримо сьогодні.
У VI — V століттях до нашої ери на місці нинішнього Приморського бульвару розташовувалося античне грецьке поселення. Його мешканці займалися землеробством та рибальством. Археологічні свідчення його існування можна спостерігати під скляним куполом дома розкопок прямо на бульварі. Різні населені пункти виникали у цьому районі тут у різні епохи: італійська якірна стоянка Джинестра, татарський та польсько-литовський Качібей, турецький Ходжабей (Ходжабай) та інші.
Останнім був татарський Хаджибей із турецькою фортецею Єні-Дунья, залишки однієї з веж якої нещодавно виявлені археологами. Неподалік мерії, ближче до Літературного музею, за кронами дерев ховаються руїни, які в минулому могли бути караїмською мечеттю чи турецькими лазнями.
Мало хто знає, але довгий час схили були завалені сміттям, тут було справжнє звалище. В 1887 після облаштування території під Миколаївським бульваром, ця територія облагородилася: тут з’явилися «висячі сади». Згодом вона називалася Дитячим садом та Матроським садом. За однією з версій, пологу стежку на місці нинішнього Стамбульського парку, яка починалася біля будівлі біржі і веде приблизно до середини спуску, проклали в ХІХ столітті для тих, кому було важко подолати всі Потьомкінські сходи.
Місячний парк, який складається із сучасного Грецького та Стамбульського парків, заснували у 1870 році. Згідно з легендами, на схили виходять, як мінімум, два підземні ходи. Був іншим і грот Діани. Колись усередині розлому стояла лава. Сьогодні його оточує невеликий басейн, куди відпочиваючі кидають монетки.
У радянські часи парк називався Піонерським, бо у Воронцовському палаці розташувався Палац піонерів імені Яші Гордієнка. Тут розташовувався картинг, росли гарні дерева, займалися спортом діти. Щовечора він був сповнений людьми. І по-справжньому парк занепав до 1980 року. З 1902 до 1970-80 року на місці нинішнього ескалатора працював фунікулер. Задля його будівництва отвори з боку Стамбульського парку засипали. З іншого боку, деякі тунелі перекрили вже 1933-го після капітального ремонту сходів. Під час останньої реставрації отвори відкрили, а їх склепіння зміцнили. Щоправда, прохід поки що закритий металевою огорожею.
Ще десять років тому там було досить безлюдно. Вночі в парку не було освітлення, тому одесити оминали його десятою дорогою. Колись зроблені стежки заросли кущами, зі стін Приморського бульвару падало каміння, а нинішній грот Діани був схожий на туалет. Трохи далі можна було натрапити на теплотраси, що проходять там, біля яких грілися безпритульні. Лавки знайти практично неможливо. Парк більшою мірою був закинутий: сухі дерева не вирубували, гілки не зрізали, сміття не прибирали і скрізь було болото.
Коли у 1997 році Стамбул став містом-побратимом Одеси, мало хто думав що з цього може вийти. Спочатку все обмежувалось дружніми візитами делегацій, однак з них-то все і почалося. Ще 2006 року на зустрічі в Стамбулі українська сторона запропонувала туркам профінансувати створення парку в Одесі, який би в подальшому назвали стамбульським. Турки спочатку не дуже сприйняли цю ідею, і зі свого боку пропонували переназвати на честь Стамбула якусь з міських вулиць.
Поступово роки йшли, а питання залишалось на тому ж місці. Ідею з парком довелося тимчасово відкласти у довгу шухляду, а тим часом на місці майбутнього парку один з міських забудовників задумав звести черговий паркінг. Мало того, цей забудовник був замом діючого тоді мера Гурвіца, тож імовірність появи паркінгу була велика. Але зрештою жахливий стан колишнього Місячного парку та перспективи все ж вмовити турків на будівництво перемогли. У 2012 році було прийнято остаточне рішення, а в 2013 році було закладено перший камінь на будівництво. Мерія Стамбула профінансувала роботи на 1.5 мільйони доларів. Щоправда, через бюрократичну тяганину процес відкриття затягнувся і парк відкрили аж 2017 року.
Парк вийшов дуже доглянутим і перетворив давно занедбане місце у серце Одеси. Тепер тут прокладено стежки з гравію, безіменний камінь з гротом перетворився на фонтан, а всюди розташувалися газони. З’явились і дитячі спортивні майданчики, столики для відпочинку, альтанки, питні фонтанчики. Що цікаво, в перший день відкриття з бювету, з якого сьогодні тече питна вода, в перший день текло вино. На наступний день після відкриття в парк масово вирушили власники собак разом з питомцями, що мало трохи неприємні та «пахучі» наслідки. Згодом в парку облаштували спеціальні місця, де можна скористатись безкоштовними пакетами для прибирання за тваринами.
Цей парк з’явився внаслідок появи Стамбульського парку. Коли грецька спільнота дізналась, що турки планують облаштовувати «свій» парк в Одесі, то вирішили, що треба відповісти тим самим. Серйозну участь у фінансуванні майбутнього проекту прийняв Пантелеймон Васильович Бумбурас.
В подальшому проект нового парку фінансували і інші представники грецької діаспори. Головною окрасою парку є фонтан «Зв’язок часів» (скульптор М. Рева). Алегорія образу зверненого одночасно й у минуле, й у майбутнє. Уособлення духу людини, що стала основою культури та мистецтва. В основі концепції скульптури багатовікове дерево оливи, як уособлення Греції. З радянського минулого тут лишився хіба барельєф Горького, який так до цього часу ніхто і не декомунізував. Його ледь видно, тому, можливо, про нього і забули.
Нововідкритий парк як критикували, так і захоплювалися. Порівняння в наявності: замість запущених стежок – алеї, є велика кількість місць для відпочинку, увагу привертають різноманітні скульптури вищезгаданого Михайла Реви. Були й недоліки: ліфт майже одразу зупинився, а на інформаційних табличках були помилки, які й досі ніхто не виправив. Тим не менш, Грецький парк вийшов достойною відповіддю Стамбульському. Одесити справді пишаються ним, як і Стамбульським, і не віддають якомусь одному з них перевагу. Було б добре, якби і в інших містах України взяли на озброєння одеський досвід, а не наслідували наприклад запорізькому, із парком Перемоги.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
