Багато хто з одеситів чув цю назву, але не бував тут. Це і на краще – оскільки за таким дивним ім’ям ховається інфекційна лікарня. Коли з’явилась ця будівля та чому отримала таку чудернацьку назву – читайте далі.
Двоповерховий будинок лікарні, виконаний у стилі класицизму, збудував у 1804-1807 роках французький архітектор-емігрант на російській службі Жан Тома де Томон. 1821-го до цієї будівлі прибудували два напівкруглі напівциркульні крила, спроектовані Джованні (Іваном) Фраполі, братом знаменитого одеського архітектора Франца Фраполі.
Першопочатково вона призначалася для розміщення в ній офіцерів військово-морського флоту. Лікарня передбачалася невеликих розмірів, і розраховувалася всього на 30 ліжок. Така кількість обумовлена тим, що основною базою військово-морського флоту був Севастополь, а Одеса була для Чорноморського флоту лише допоміжним портом.
Згодом її і зовсім вивели з військового вжитку. Тут вирішили розмістити карантин для Одеського порту. Назва «циркульний корпус» пішла від форми будівлі. Її ніби намалювали за допомогою цього інструменту для креслення.
Тимчасовий портовий Карантин спочатку розміщувався поряд з митницею, але незабаром був перенесений до кореня огороджувального молу, який отримав назву Карантинного і утворив Карантинну гавань, в яку мали заходити судна, що прибувають з місць, сумнівних у частині епідемій. Інші судна мали право вільно входити і виходити з Одеського порту, тобто. отримували вільну практику. Їх призначалася Практична гавань, утворена Військовим, чи Практичним молом.
Торгівельна роль Одеси постійно енергічно зростала, і потреба в карантині була дуже великою. Адже інфекційні хвороби у ті часи не були рідкістю. В Одесі епідемії різних інфекцій спалахували постійно навіть без «імпорту» хворих з кораблів. Наприклад, чума приходила до Одеси шість разів – у 1797, 1803, 1812, 1829, 1837 та 1902 роках. Найстрашніша епідемія сталася 1812-го. Містом саме керував герцог де Рішельє.
Хвороба проникла сюди після укладання чергового миру з Османською імперією, що дав можливість відновити торгівлю і судноплавство. Першою захворіла сім’я італійських оперних співаків, яка проживала у театральному будинку (готелі для акторів). Поки влада почала щось робити, там уже померло троє людей, і інфекція швидко поширилася нічліжками та прибутковими будинками. Через три дні загиблих було вже вісім, за три тижні – 30, і тоді Рішельє оголосив нарешті надзвичайну ситуацію (так званий «сумнівний стан»).
Вжиті ним заходи були на той час безпрецедентними: місто оточили військами і розділили на частини, зв’язок між якими був заборонений. Хворих ізолювали від здорових, почалося очищення колодязів.
У лікарні було відведено приміщення для утримання осіб із підозрою на чуму. Були заборонені торгові операції, крім продажу продуктів. Одесити уникали спілкуватися один з одним. Хворих звозили у спеціальні бараки при лікарні, а померлих ховали у братських могилах, пересипаючи тіла верствами негашеного вапна.
У 1850-х роках тут працювали відомі лікарі того часу — Пирогов та Скліфософський. Справжнім викликом для лікарні стала епідемія грипу під час Громадянської війни. Міска лікарня займалася лікуванням не тільки моряків з порту, а і звичайних одеситів.
При цьому останній капітальний ремонт лікарні було виконано у 1917 році. Будівля вважається пам’яткою архітектури національного значення.
Після того, як для міської лікарні звели нову будівлю на Слобідці, тут розташували різні лабораторії, аптечне управління, хірургічні клініки медичного університету та інфекційні відділення. А після закриття хірургічної бази, стара міська лікарня була повністю переобладнана під інфекційні відділення.
На даний момент, велика частина будівлі буквально лежить у руїнах, а сам Циркульний корпус відгороджений високим парканом. Трохи вціліла частина будівлі все ж таки функціонує і використовується персоналом інфекційної лікарні. Жодних робіт з реставрації та відновлення пам’ятника архітектури та історичного надбання не проводилося вже давно, хоча рішення про реконструкцію будівлі було прийнято ще далекого 2004 року.
Фахівцями розглядається питання про консервацію та подальшу реконструкцію Циркульного корпусу, розташованого на території інфекційної лікарні, з повним збереженням його зовнішнього вигляду та переплануванням внутрішніх приміщень відповідно до сучасних вимог до умов перебування інфекційних хворих. Це питання вимагає узгодження з Міністерством культури України, оскільки Циркульний корпус є пам’яткою архітектури національного значення.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
