Володимир Антонович та Одеса: одвічна дружба та міцні зв’язки

11:51  |  08.03.2024
Володимир Антонович та Одеса

Цей великий вчений став одним з корифеїв вітчизняної історичної науки. Багато хто знає про його навчання в київському університеті та участь у гуртку «хлопоманів». Але зазвичай забувають про те, що з Одесою у Антоновича зв’язки були точно не меншими, ніж з містом на берегах Дніпра.

Навчання

Влітку 1844 року в Одесу Антонович відправився на навчання. Тут, в Одесі жив його справжній батько І. Джидай, що завідував пансіоном для гімназистів при Рішельєвському ліцеї. В. Антонович навчався в Одесі спочатку у гімназії при Рішельєвському ліцеї, а згодом, у 2-й чоловічій гімназії, яка розміщувалась на розі вулиць Преображенської та Поліцейської. Саме в Одесі складався світогляд В. Антоновича.

Ось як він про це пригадував: «В Одеській гімназії я виростав під впливом педагога Джідая, чоловіка з глибоким демократичним переконанням; виховувався я на літературі в основному французькій. В старших класах успів перечитати Монтеск’є, Руссо, Вольтера та інших енциклопедистів, під впливом яких склався мій світогляд, що йшов у розріз з оточуючим шляхетським суспільством«.

Згодом В. Антонович став на грунт українського ду і присвятив все своє життя, щоб підвести його з колін в соціальному та культурно-історичному плані. В Одесі В.Антонович наполегливо і самовіддано навчався. Бібліотека батька його вже не задовольняла. Домовившись із старим букіністом на Грецькому базарі за копійку читав усе, що знаходив для себе цікавого, вистоюючи біля скрині 2-3 години щодня, а в свято і весь день.

Навчаючись в Рішельєвській гімназії Антонович вже тоді проявив свій нахил до історії та іноземних
Так, 1 травня, за його спогадами, він писав історичний нарис Петра І, у якому звернув увагу на цивілізацію народу, любов до батьківщини. За цей нарис, писаний французькою мовою, він отримав «відмінно». Також писав конспекти польською мовою по історії Церкви в перших століттях.

Слід зазначити, що гімназистом він читав книги різними мовами в оригіналі. Після навчання в Рішельєвській гімназії В. Антонович продовжив навчанняв старших класах 2-ї чоловічої гімназії. Далі він їде до Києва вчитись в університеті, адже в Одесі такого закладу ще не було.

Участь у формуванні наукового товариства

Але він не порвав з Одесою остаточно. Вже ставши доцентом, 1870 року він приїздить до Одеси на лікування. Мав зустрічі з представниками одеської громади, бо багато років підтримував з ними дружні стосунки. Відвідав батька, який справив на нього великий вплив під час навчання в Одесі.

В. Антонович плідно співпрацював з одеськими науковцями. З січня 1874 року Володимир Боніфатійович став дійсним ном найстарішого в Україні «Одеського товариства історії і старожитностей», заснованого в 1839 році. У 1881 р. їдучи на V Археологічний з’їзд науковців, до Тифлісу (сучасний Тбілісі) він завітав до Одеси. Побував на могилі батька на католицькому цвинтарі. Також він брав активну участь в роботі VI Всеросійського археологічного з’їзду в Одесі 1884 року, та в інших археологічних з’їздах, особливо у тих, що відбувалися в українських містах.

Як активний член Одеського товариства історії і старожитностей, він вів особисто переписку з його членами, публікувався у «Записках» товариства, брав активну участь у формуванні музейних фондів. У 1883 році, Антонович спеціально відвідав Одесу з метою передати Одеському товариству колекцію у 952 монети — дару студента університету Св. Володимира Василя Діаконова.

Суспільна діяльність

Плідні контакти В. Антоновича з Одесою не обмежувалися науковою співпрацею, вони значною мірою були пов’язані із українським громадсько-політичним життям. Також сильними були і зв’язки Антоновича з одеською українською громадою. Він не тільки спілкувався з місцевими активістами, а і фінансово підтримував їх. Зокрема, саме він профінансував видання українською мовою творів Гомера. Але цю діяльність він мусив приховувати, адже під час панування російського реакційного режиму подібні дії були під забороною.

Антонович неодноразово після того приїздив до Одеси, і кожен раз його радо зустрічало тут як наукове, так і суспільно-політичне українське товариство. Тому недарма після смерті великого вченого на його похорон відправилась окрема делегація з Одеси.

Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса telegram ico!

Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Оставьте комментарий

*

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: