Одеська обласна філармонія посідає гідне місце серед найбільших концертних організацій України. Щорічно вона знайомить своїх слухачів із творами світової музичної культури, з яскравими творами сучасної української та світової музичної сцени. Щоправда, створювалася ця будівля першопочатково зовсім для іншого.
У 1894 році розпочалося зведення нової будівлі. Новинка спочатку призначалася для біржових торгів, у ньому мала розміститися Нова купецька біржа, яку звели замість Старої біржі, що знаходилась на Приморському бульварі. Ця необхідність була викликана збільшенням експорту зерна через порт міста, появою в ньому залізниці та, відповідно, зростанням кількості торгових угод.
Будівництво будівлі за проектом віденського архітектора В.І. Прохаскі, під керівництвом та «редакцією» А.І. Бернадацці було завершено за 5 років у 1899 році. Зовнішність різнобічної, але гармонійної у своїй різноманітності архітектурної Одеси поповнилася ще однією унікальною спорудою, ще однією «родзинкою».
Спільний витвір Прохаски і Бернадацці відносили і до флорентійського Відродження, і до італійської, венеціанської готики з елементами ренесансу, в результаті його архітектурний стиль був визнаний неоготикою.
Велична та романтична споруда з величезними вікнами та гранітним фундаментом вище людського зросту прикрашає кут Пушкінської та Буніна з моменту зведення до цього дня. Його стіни оформлені в жовтувато-коричневих тонах, а високий фундамент та елементи декору вирішені у сірих та білих відтінках – первозданний вигляд колишньої Нової біржі дійшов до нашого часу. Гігантські вікна прикрашають витончені кручені колони. Зовнішнє оздоблення вікон було доручено М. Молінарі – видатному скульптору, майстру своєї справи, він оформив їх кольоровими вітражами, а також орнаментами та хитромудрими візерунками з каррарського мармуру, що посилюють наліт якогось лицарського романтизму.
1842 року з ініціативи І. Тедекса було створено Одеське філармонічне товариство, яке свого часу проводило оркестрові концерти. У 1864 році П. Сокальський був одним із засновників Товариства аматорів музики, яке також влаштовувало концерти. У 1870 році ці два товариства об’єдналися, створивши Одеське музичне товариство, яке в 1886 році влилося у відкрите в 1884 році Одеське відділення Імператорського Російського музичного товариства.
З того часу в місті стали регулярно проводитися симфонічні збори – у залі відбудованого у 1887 році Міського театру (нині Театр Опери та Балета) та у залі збудованої у 1887 році Нової біржі, а влітку, як правило, у Міському саду та Олександрівському парку (сьогодні це парк ім. Т. Шевченка). 1894 року створено Одеський міський оркестр – перший міський оркестр у Російській імперії.
Після революції та громадянської війни, в період НЕПу оркестр підпорядковувався новоствореному в 1924-25 році Одеському філармонічному товариству, у першому концерті якого одесит, згодом всесвітньо відомий диригент М. Малько з оркестром дав 9-у симфонію Бетховена, а через рік відіграв повноцінну програму сучасної музики.
У 1937 році засновано державну одеську обласну філармонію (спочатку як філію Харківської філармонії, далі як самостійну організацію), якій було передано симфонічний оркестр та будівлю колишньої Нової біржі. Філармонія отримує монопольне право на проведення гастролей та комерційних концертів на території міста та області, одночасно вона забезпечує роботою численних професійних артистів-виконавців та колективи як академічних, так і естрадних жанрів.
Однією з причин цієї передачі послужила дивовижна акустика великого (концертного) залу – він має гарну загальну звукову провідність, але що кажуть сусіди – неможливо почути. Цей нюанс був спеціально продуманий архітекторами, щоб торговці на біржі не могли почути тих, хто сидів поруч. Концертний зал напрочуд гарний: стеля виконана з ліванського кедра без жодного цвяха, вона позолочена і розписана красивими візерунками. Місткість зали – 1050 місць, цей концертний майданчик визнаний одним з найкращих у Європі.
Після проголошення незалежності України у 1991 році та переходу в систему ринкової економіки філармонія втрачає свій монопольний статус, також з її підпорядкування виведено симфонічний оркестр (нині Національний одеський філармонічний оркестр)
Найкрасивіша будівля філармонії стала традиційним місцем проведення багатьох музичних свят: міжнародних фестивалів мистецтв «Біла акація» та «Дунайська весна», Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам’яті Еміля Гілельса, Міжнародного фестивалю «Дні Ойстраха в Одесі», фестивалю нової музики «Два дні та дні », фестивалю «Одеська гітарна осінь», Міжнародного фестивалю «Джаз-карнавал».
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
