Колись чи не єдиною «правильною» думкою було рахувати вік Одеси від «заснування» його в часи імператриці Катерини ІІ. При цьому абсолютно ігнорувався той момент, що до чиновників імператриці тут існувало місто, яке брав штурмом Де Рібас. Але і до Хаджибея тут було місто, втім, про все трохи детальніше — по порядку.
7 лютого 1795 року місто Хаджибей, захоплене Російською імперією, було перейменовано на Одесу. Однак історія міста значно старша: перша згадка про нього датується 1415 роком. За останніми історичними даними, 19 травня 2024 року Одесі виповниться 609 років. Перша відома назва міста була Кочубеїв (Кочубіїв). Після завоювання турками воно отримало назву Хаджибей, а згодом стало Одесою.
На відкритій лекції професора Тараса Гончарука було свого часу розказано, що у травні 1415 року польський хроніст Ян Длугош вперше згадав місто і порт Кочубеїв (Кочубіїв), який пізніше згадувався як Хаджибей.
І лише 7 лютого 1795 року з’явилася назва Одеса, коли в Російській імперії було видано указ про заснування Вознесенської губернії. У цей документ було включено «Одесу, татарами Гаджибей іменовану». До цього моменту у документах такої назви не існувало. Катерина II, яка правила імперією у той час, фактично перейменувала місто з Хаджибея на Одесу.
Цей факт добре відомий історикам, але довгий час ігнорувався у російській версії походження міста та загалом історії заселення північно-західного Причорномор’я. Тема віку Одеси вже давно стала обговорюваною, але залишається непізнаною, як стверджує доктор історичних наук Андрій Красножон. Тому і досі є дискусійним питання — чи Одесі біля 230 років, чи майже втроє більше?
Взагалі-то, слід визначити, що чітких критеріїв для визначення віку Одеси немає. Ще відтоді, як концепція «Одесі — 609» була представлена в книзі історика Олександра Болдирєва, суперечки щодо віку міста не вщухають. Зазвичай люди хочуть отримати чітку відповідь, але це неможливо. Якщо бути максимально лаконічним, то відповідь звучить як «не знаю». Існує велика проблема з визначенням днів народження міст, і це є показником «закомплексованості» міста. Проте, це проблема не тільки для Одеси, а й для всієї західної цивілізації.
Історики підкреслюють, що відповідь «не знаю» не є спробою уникнути питання. По суті, на сьогоднішній день відомо, що 609 років тому топоніму «Одеса» не існувало, але й 230 років тому його теж не було.
У звіті Де Волана, що датується кінцем 1791 – початком 1792 років, висловлюються його думки про майбутні південні морські ворота імперії, якими мав стати Хаджибей. Він зазначає: «Ми недалекі від припущення про користь такого порту, не наважуючись, однак, доводити його необхідність». У цьому ж документі Хаджибей згадується як «поселення… Якщо завгодно – місто». В звіті також підкреслюється: «Очаківський лиман — найістотніший пункт у системі оборони кордону. Це ворота Російської Імперії…».
Існував і інший звіт, надісланий до столиці імперії, — рапорт катеринославського намісника В. Каховського, також адресований імператриці. Цей звіт можна вважати прикладом «зворотного» підходу до питання.
Проте справа не лише в цьому. У документах, що датуються часом після взяття фортеці Хаджибей, коли місто та його території вже перебували під російською юрисдикцією, воно все ще згадувалося під назвою Хаджибей (Гаджибей). Видача всіх правовстановлюючих документів на володіння земельними ділянками у вересні 1794 року здійснювалася із застосуванням цього топоніму, відомого з 15 століття. Він також фігурує в листуванні того часу.
Цікаво, що в мемуарах Де Волана, закінчених у 1811 році («Нарис моєї служби в Росії»), він стверджує, що в своєму рапорті, згаданому вище, «представив Одесу як передовий порт регіону» — тобто, знову ж таки, застосував протилежний підхід. Минули роки, і нащадки продовжують болісно розмірковувати над питанням, коли і хто ж заснував Одесу, і чи була вона взагалі заснована.
У роботі Аполлона Скальковського «Перше тридцятиліття історії міста Одеси» (1837 р.) спостерігається цікава плутанина. Спочатку він датує заснування міста 1793 роком, але потім, кількома сторінками нижче, пише вже про 1794 рік. І далі з’являється формулювання «1793 (1794) рік». Де ж точність? У тексті книги загалом багато невідповідностей, хоча її автор — високопоставлений чиновник, якого називали «батьком історії Новоросійського краю». Це приклади «перекручування» історіографії. Історики тих часів частково проігнорували книгу, частково її розкритикували.
Тепер щодо 22 серпня 1794 року за старим стилем, тобто 2 вересня за новим стилем, — цієї дати в історичних роботах про місто історики не згадували навіть через сто років. У нарисі, виданому до сторіччя Одеси, зазначено: «27 травня 1794 року імператриця Катерина видала Указ про надання Гаджибею статусу міста…». Що, раніше це було село?
У примітці до цього внизу сторінки сказано, що «22 серпня 1794 року, у день коронування імператора Миколи I, митрополит Гавриїл, прибувши до Одеси, освятив закладку Собору, Грецької та Катерининської церков…». Але ж коронація Миколи I у 1794 році неможлива, адже він народився лише у 1796 році! — ось приклад ще однієї історичної «точності».
Історик підкреслює, що це таке собі застереження, спроба «підмазування». Освятили майбутні собори нового міста, нібито на честь коронації царя. Імператору, таким чином, приємно: його нібито коронували 22 серпня, а наше місто цього дня, мовляв, заснували.
— Далі більше. Наприкінці 19 століття одеський історик Олексій Маркевич підняв тему литовського Хаджибея (Кочубієва), спираючись на свідчення Яна Длугоша від травня 1415 р. — року першої згадки про королівський порт Кочубієв (Коцюбеїв), що на той час перебував у володінні литовського князя.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
