Напевне, це одне з найбільш лячних місць в Одесі, оповите жахливою легендою. Однак, знаходиться воно зовсім не на краю міста, а поєднує між собою широко відому Дерибасівську та Польський спуск, а поряд знаходиться морський порт. Давайте ж розберемось, що із цієї вулицею не так.
Місце це можна назвати і одним із найромантичніших, і водночас найпохмуріших. Навіть у спекотний сонячний день тут і справді ніби «блукає тінь» першої одеської жінки-маніяка.
Польським узвозом курсують маршрутки №120 та 190, тролейбуси №10 та 15, а також автобус №110. Діставшись цим транспортом, ви зможете піднятися легендарними сходами і вийти на вулицю Дерибасівську. Якщо ж ви навпаки хочете спуститися сходами на Польський узвіз, то добиратися до Дерибасівської у будь-якому випадку доведеться пішки, оскільки ця вулиця є пішохідною зоною.
Втім, на маршрутках №145, 148 та 150 можна доїхати до вулиці Пушкінської, а вже звідти звернути на Дерибасівську вулицю до «сходів мертвих».
Свою назву сходи мертвих знайшли неспроста. Згідно з чутками, саме тут орудувала перша в історії Одеси жінка-маніяк. Легенда свідчить, що в середині ХIX століття в Одесі стали пропадати чоловіки, переважно моряки. Розкрити таємницю безслідно зниклих вдалося випадково.
Одна дама купила пиріжок з м’ясом на привозі у дуже миловидної, але вже немолодої жінки. Коли дама відкусила домашню випічку, то виявила всередині разом із начинкою фалангу людського пальця!
Викликаними поліцейськими торгівку було затримано. Та виявилася проституткою, що промишляла серед матросів. Жила вона зовсім близько як від порту, так і від тих злощасних сходів.
Вона вбивала своїх клієнтів і, щоб приховати сліди злочину, робила із них пиріжки. Її звали Роза. Вона була дуже жорстокою, але нерозумною першою жінкою-маніяком в історії Одеси. Пиріжки вона продавала особисто. Ймовірно, якби вона довірила цю справу комусь іншому, то її ніколи не спіймали б. Також вона показала, що якщо вона чула щось підозріле або її щось насторожувало, то вона викидала зі свого вікна тіло клієнта на газон (вікна її кімнати виходили на неосвітлену ділянку між будинком і сходами, що описуються). Потім спускалася донизу і там його закопувала. Поліцією після виїзду на місце було знайдено тіла понад 20 чоловіків.
Пояснити зміст і мету своїх вчинків Роза так і не змогла, але її все одно визнали осудною і повісили на «лобному місці».
Вражаюча історія, чи не так? Вона передається, як і належить таким «штучкам», з вуст в уста, з джерела в джерело, а самі «сходи мертвих» увійшли до списку найзагадковіших місць міста.
Одеський гід, екскурсовод одеськими двориками Денис Поліщук у матеріалі «Світла сторона сходів мерців» із цього приводу повідомляє: «Правда це, чи один із численних міських міфів, історики сперечаються досі». І, до речі, додає світла в цю похмуру історію. Він розповідає, як «страшні» сходи (до речі, у нихнемає офіційної назви) перетворювався на знімальний майданчик.
Так, сходи «знялася» у фільмі «Сторінки колишнього», 1957 «Пригоди Петрова і Васечкіна, звичайні та неймовірні», 1983, «Приморський бульвар» 1988, серіалі «Ліквідація», 2007 р. Вочевидь, фактура старих сходів довподоби кіношникам. До того ж, усі ці фільми були успішними в прокаті, тому можна сказати, що сходи принесли популярність стрічкам і мали добру вдачу.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
