Безліч автомобілів на дорогах Одеси вже нікого не дивує. Виходячи з дому, всі розраховують свій шлях з огляду на багатокілометрові пробки. Адже ще століття тому тут їздили лише коляски, запряжені кіньми, а перший привезений автомобіль був небаченою дивиною.
1891 року в Одесі з’явився перший автомобіль. Подейкують, що тут ми випередили навіть Москву. Так це чи ні, навряд чи дізнаємось точно. Достовірно відомо лише одне — першим власником небаченого досі транспорту став Василь Навроцький, головний редактор і видавець найпопулярнішої на той час газети «Одеський листок».
Привезений автомобіль виглядав дивовижно – це була неповторна суміш двомісної карети, велосипеда з мотором та неприборканої дизайнерської думки перших автомобілебудівників. Не дарма перші автомобілі називали «пекельною колісницею»: пересувалися вулицями міста вони з моторошним гуркотом, розлякуючи коней і перехожих, залишаючи за собою невимовний шлейф чорної гари, що погано пахла.
Потужність двигуна першого автомобіля була в три кінські сили, швидкість яку він розвивав, не перевищувала тридцять кілометрів на годину. Керма у машини не було, зате був спеціальний важіль: навалившись на нього всім тілом, транспорт вдавалося повернути в потрібну сторону. Тяжкі колеса були відлиті з суцільного каучуку, тому так гуркотіли по бруківці. Через шум, що вироблявся під час руху, першими машинами заборонено було користуватися вночі.
Автомобіль Василя Навроцького недовго залишався єдиним у Одесі. Самохідне диво швидко з’явилося у мецената Артура Анатра та купця Федора Андрієвського. То були автомобілі марки Мерседес-Бенц.
За 10 років і в Одесі з’явилися таксі. У путівниках містом виділялося нове оголошення, що біля біржі на Дерибасівській, пропонуються автомобілі з таксометрами за ціною 30 копійок за версту. Новинка була не всім по кишені, але спробувати диковинку хотілося багатьом.
Автомобілі швидко заполонили вулиці Одеси, які начебто були створені для них. Жвавий рух спричинив необхідність виникнення правил пересування, якими особисто зайнявся міський голова.
Дозвіл на керування автомобілем видавався міською управою Одеси. Майбутнім водіям мало виповнитися щонайменше 20 років. Для отримання дозволу слід написати заяву, до якої докласти креслення машини, дві свої фотографії та медичний огляд. Коли дозвіл на керування автомобілем видавався, з ним же власник отримував автомобільні номери та припис оснастити машину дзвіночком. До обладнання звуковими сигналами перед автомобілем бігли місцеві хлопчаки з криками «обережно, автомобіль». Хоча, судячи з опису гуркоту, що видавався машинами, їх і без додаткового озвучування, було добре чути.
Для автомобілістів вже тоді існували обмеження швидкості: не вище 13 км/год у місті і 20 – за його межами. Не дуже зрозуміло, як тоді планували вимірювати швидкість та переслідувати негідників-порушників. Також заборонялося їздити тротуарами, пішохідними доріжками, парками, скверами та площами.
Як і все нове, автомобілі викликали невдоволення у простих мешканців Одеси. У пресі постійно друкували статті про аварії і про шкоду, заподіяну «пекельними колісницями». Автомобілі досі не всім по кишені, а в ті часи це взагалі був привілей дуже заможних людей. Тому, обговорюючи аварії, народ отримував подвійне задоволення — утверджувалися у своїй вірі про небезпеку цього виду транспорту та заразом перемивали кістки «еліті» міста.
Одна з перших задокументованих аварій сталася 1913 року на перетині вулиць Канатна та Успенська. Купець Пташніков в’їхав у поштовий автомобіль. Сам в’їхав, сам образився та ще й поліз у бійку, за що й доставлений до поліції. На жаль, за понад сто років манери у сучасних «купців» не дуже й змінилися.
Чарівність нічних швидкісних заїздів прийшла з появою перших авто. Перегони порожніми нічними вулицями часто закінчувалися вщент розбитими машинами (втім, що буває іноді і сьогодні).
1911 року в Одесі було створено першу автомобільну спільноту. Президентом обрали Олексія Володимировича Васала, який за допомогою родича, відомого домовласника Олександра Романовича Васала, всього за рік збудував будинок клубу з бібліотекою та канцелярією, а також гаражем, що примикає до нього, і ремонтною майстернею. Будівля була розташована на вулиці Гаванній.
Минуло небагато часу і в Одесі почали з’являтися автосалони. Першим став склад Федора Андріївського, за адресою вулиця Рішельєвського, 15. Але в нього швидко з’явилися конкуренти, які бажають розбагатіти на продажу автомобілів.
Щоб довести перевагу машин тієї чи іншої марки, газети почали публікувати рекламу. «Мерседес-Бенц» рекламувала витончена дівчина, що, як немовля тримала на руках автомобіль. А про «Форд» уже тоді говорили, як про машину, що мало витрачає палива та мастила. Звичайно ж з часом з’явилися і салони з продажу машин, що були у вжитку.
15 квітня 1912 року в Одесі відкрилася перша виставка автомобілів, організатором якої виступило Автомобільне співтовариство Одеси. Тоді у місті вже було представлено близько двадцяти різних автомобільних марок. І на виставці можна було побачити не тільки їх нові моделі, а й запчастини до них. А перші автомобільні змагання відбулися 1907 року, спонсором став Артур Анатра. Маршрут обрали Одеса-Миколаїв-Одеса. Їхали автомобілі степовим бездоріжжям і фінішу досягло менше половини учасників.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
