Як міг би змінитись морвокзал Одеси в майбутньому

18:15  |  12.06.2025
Морвокзал Одеси

Хто ж не знає про славетний морвокзал в Одесі? Він знявся у численних фільмах і став справжньою візитівкою нашого міста, поряд з пам’ятником Дюку чи вулицею Дерибасівською. Багато хто ще пам’ятає, як до будівлі підходили круізні лайнери. Зараз, звісно, в Одесі не до морських подорожей, а сама будівля вокзалу сильно постраждала після рашистського обстрілу. Однак всі війни колись закінчуються.

І коли почнеться знов мирне життя, треба буде вирішувати, що робити з будівлею. Адже такого пасажирського судноплавства, яке було колись за радянських часів вже точно не буде. Тож, очевидно, будівлю треба буде трохи переформатувати, щоб зберегти її у вжитку. Але як це зробити? Є кілька варіантів, про які і поговоримо.

Від руїн війни до символу епохи

Одеський порт зазнав значних руйнувань під час Другої світової війни, тому фактично відбудовувався заново. Після війни почав зростати пасажиропоток, адже ціни на квитки в часи СРСР були доволі доступними. Це все звісно вимагало створення нового морського вокзалу. Окрім всього іншого, новий вокзал мав ще показувати і престижність країни, її свіже і потужне обличчя, так би мовити.

Перші проєкти вокзалу на Новому молі з’явилися в 1950-х роках. Один із них передбачав помпезний ансамбль із монументами, газонами та сходами, але виявився нефункціональним. У рік смерті Сталіна з’явився ще один проект, із мостом над залізницею та величезною покрівлею, але й він залишився на папері. Більш детально про перипетії з різними проектами можете почитати тут.

До проєктування повернулися наприкінці 1950-х, коли архітектура відходила від надмірного декору до функціоналізму. В подальшому, 1958-го дві команди запропонували різні концепції: одна зберігала класичні «ампірні» риси, переносячи будівлю в центр молу, інша – сміливо уявляла вокзал у формі специфічного океанського лайнера, витягнутий уздовж молу.

Остання ідея перемогла, але в процесі доопрацювання вирішено було відмовитись від будь-яких прикрас. В результаті залишили чисті лінії та конструктивні елементи – сходи, мости, навіси, відкриті тераси на нахилених колонах і суцільне скління центрального залу.

Будівництво почалося 31 серпня 1961 року, але завершилося лише в 1968-му, пропустивши заплановане відкриття до 50-річчя революції. Разом із вокзалом звели вхідний павільйон із ескалаторами з вулиці Приморської та модернізували спуск, замінивши фунікулер на критий ескалатор. Детальніше про життя-буття вокзалу можна дізнатись тут.

Подальша експлуатація вокзалу і його сьогодення

Після введення в експлуатацію вокзал неодноразово перебудовували. На початку 90-х пройшов капітальний ремонт. Саме тоді в ході робіт замінивши оригінальні інтер’єри сучасним оздобленням і оновивши скління головного фасаду, що точно не пішло на краще. Приблизно тоді ж підземні складські приміщення переобладнали під концертно-виставкову залу, а на додачу розширили внутрішні простори та створили яхт-клуб. Це мало підвищити зацікавленість потенційних інвесторів у об’єкті.

До 1998 року відкрили Морську художню галерею, а в 1999–2001 роках позаду вокзалу звели висотний готель “Кемпінскі” (пізніше виведений із мережі, а згодом і взагалі з експлуатації) через дефекти).

Остання модернізація в 2017 році додала нову зону митного оформлення та оновила фасади. “Початковий задум єдності естетики та функції був спаплюжений,” – зазначає архітектор Сергій Дяченко, критикуючи хаотичні перебудови, які змінили вигляд вокзалу.

Сьогодні, коли Одеса зазнає російських атак, оцінити стан вокзалу складно. Будівля зазнала російського удару і була суттєво пошкоджена. Але при всьому тому Морвокзал – це як Потьомкінські сходи, без нього Одеса не Одеса. Питання збереження та переосмислення будівлі стоїть гостро, адже її розташування біля води робить її привабливою для інвестицій у майбутній перспективі.

Як можна зберегти роботу старих вокзалів?

Питання реновації старих транспортних будівель актуальне не лише для України. У Європі кожна споруда розглядається індивідуально, з огляду на її архітектурну цінність, стан і потенціал. Якщо об’єкт цінний, його треба зберегти, але модернізація можлива в певних рамках. Наприклад, у Запоріжжі в 2020 році поруч зі старим терміналом аеропорту відкрили новий, зберігши стару модерністську будівлю. Новий термінал узяв на себе пасажиропотік, а старий залишився пам’яткою архітектури.

Як тепер виглядає вокзал Берліна

Інший приклад – Гамбурзький вокзал у Берліні, перетворений на музей і галерею мистецтв. Його скляні конструкції та металеві елементи стали основою для нового культурного простору, зберігши архітектурну цінність. Розташування морських вокзалів біля води – їхня головна перевага. У Берліні закинуті причали й пристані перетворили на розважальні клуби, що не потребувало великих інвестицій, але оживило простір.

Як планується змінити вид вокзалу в Оберхаузені

Варто згадати і вокзал в Оберхаузені (Німеччина), де громадська організація Kitev перетворила модерністську споруду на культурний центр. Водонапірну вежу вокзалу переобладнали під музичні майданчики, а навколишній район отримав імпульс для розвитку малого бізнесу.

Можливе майбутнє одеського морвокзалу

Одеський морський вокзал, попри модернізації 2000-х, зберіг свої архітектурні риси й може бути реставрований із пристосуванням до нових функцій. Формат роботи порту змінився: автоматизація та комп’ютеризація зменшили потребу в персоналі та змінили логістику. А отже старий підхід не працює, і новий проект використання вокзалу повинен враховувати транспортну, культурну та комерційну ролі.

Один з прикладів переосмислення старого вокзалу

Одна з ідей – перетворити вокзал на культурно-розважальний хаб, подібно до європейських прикладів. Концертно-виставкова зала, що вже діє, може стати основою для мистецького центру, де проходитимуть виставки, фестивалі чи концерти. Морська художня галерея могла б розширитися, залучаючи туристів. Яхт-клуб, розташований поруч, підкреслює потенціал для розвитку цього напрямку. Все це приваблювало б яхтсменів із усього світу. Додаткові комерційні простори – кав’ярні, ресторани, магазини – оживили б територію, зробивши її більш рентабельною.

Все може виглядати абсолютно по-новому і модерново

Інший варіант – створення змішаного простору, де транспортна функція могла б об’єднатись із громадською. Наприклад, частину вокзалу можна залишити для пасажирських перевезень, а решту переобладнати під коворкінги, освітні центри чи стартап-хаб, як це зробили в Оберхаузені. Одеський урбаністи іноді пропонують створити на базі вокзалу “Морський інноваційний центр”, де б розвивалися технології для портової логістики. Це могло б залучити інвесторів і молодь, зберігши історичний вигляд будівлі.

Отже, варіанти і проекти можна складати вже зараз. Втім, нажаль. ніхто не може спрогнозувати, яким буде вокзал по звершенню війни. Бо цілком імовірна ситуація, що в нього ще раз влучить російська ракета і тоді зберігати чи відновлювати вже не буде чого. А що ви думаєте з цього приводу? Напишіть в коментарях і не забудьте підписатись!

Підпишіться на Телеграм Моя Одеса telegram ico!

Если вы нашли опечатку на сайте, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: