Перебування польського поета в Одесі напередодні повстання декабристів 1825 року стало важливою віхою в його творчому розвитку. Надзвичайно цікавим є взаємозв’язок та взаємодія
Мішкевича і польської громади міста, які виникли у той період.
Після недовгого слідства справи філаретів вирок був не дуже суворим: Міцкевичу, Єжовському та Малевському пропонувалося за власним бажанням обрати одне з віддалених міст імперії для заслання. Міцкевич і Єжовський обрали посади викладачів у Рішел’євському ліцеї Одеси, Цей вибір можна пояснити тим, що Одеса 20-х рр. ХІХ ст. була розвинутим торгівельним містом, у якому поширювались антиурядові настрої. Серед опозиційного населення Одеси були й вихідці з польських земель, про що свідчить рескрипт Олександра І на ім’я Новоросійського генерал-губернатора.
Польська колонія в Одесі почала формуватися з кінця XVIII століття. Можна відмітити заселення цих земель представниками магнатських родин Потоцьких, Ільницьких, Понятовських, котрі заснували в Одесі перші комерційні доми: «Прот-Потоцький», «Польське товариство» і контролювали всю торгівлю зерном, а також дрібним помісним дворянством, військовополоненими і солдатами розпущених польських військ, примусово переселених царським урядом.
Його приїзд став, безумовно, подією у житті міста. В свою чергу, для Міцкевича нове середовище стало джерелом творчого натхнення. Відомо, що Одеса середини 20-х рр. ХІХ ст. була, за описом Ф. Ф. Вігеля «довгою галереєю чудових портретів».
Міцкевич відвідував салон Кароліни Собанської, діяльність якої отримала неоднозначні відгуки в літературі. Ф. Ф. Вігель дає їй дуже сувору характеристику, називає її розумною, ловкою, спритною помічницею генерала Вітта, котрий мав здійснювати нагляд за Міцкевичем та його друзями, «жандармським агентом». Але збереглись свідоцтва про те, що використовуючи свій вплив на Вітта, Собанська врятувала багатьох польських офіцерів від тюремного ув’язнення та допомогла здійснити втечу з в’язниці брату Г. Олізара Нарцису.
Кароліна Собанська стала частиною життя поета. Владислав Міцкевич розповідав, що оточення її салону значно вплинуло на творчість батька. Поляки, котрі забули рідну мову, розмовляючи французькою, магнати, що дбали тільки про власні інтереси, бездушні жінки, царські чиновники, чисельні шпигуни стали прототипами драми Міцкевича «Барські конфедерати».
Досить часто відвідував Міцкевич дім подружжя Залеських. Богдан Залеський — відомий літератор, засновник «української школи» у польській романтичній поезії, був також одним з провідних діячів польської громади Одеси. В творах Залеського простежується ідея припинення багатовікової ворожнечі, спроба примирення українців і поляків.
У родині Залеських зберігалися польські традиції, культура, господарі були прихильниками ідеї звільнення та відродження Польщі. Дім Залеських був осередком польської культури в Одесі, у якому проводились не тільки літературні вечори, але й часті зібрання польських патріотів — учасників національного визвольного руху. Поезія Залеського, яка у сучасній польській науці нарешті отримала належну високу оцінку, мала значний вплив на творчість Міцкевича.
Cаме в нашому місті він написав одніз кращих своїх поетичних творів – «Одеські» та «Кримські» сонети. Також саме в Одесі до Міцкевича прийшли задуми про написання «Конрада Валленрода» — поеми, головним змістом якої було обгрунтування права на вільність та незалежність Польщі. Конрад Валенрод – середньовічний лицар, котрий бореться за звільнення Литви від Ордену Хрестоносців. Обраний Великим Магістром Ордену, він сприяє поразці хрестоносців, а після того, як його змова була викрита, закінчує життя самогубством. Його образ нагадує одеських знайомих поета: російських декабристів, учасників польських таємних організацій, гаслом діяльності яких незабаром стане вислів: «За вашу і нашу свободу».
Заслання поета до нашого міста збіглось з кульмінаційним моментом в історії польської громади Одеси, яка у той час вже не була лише зібранням впливових аристократів та торговців, а перетворювалася на один з центрів відродження польської ідеї в Україні. Поезія Міцкевича значно вплинула на культурний, політичний розвиток міста, на процес становлення національної свідомості польської громади в Одесі, коли, за висловом сучасника, багато поляків «кинулись стрімголов у повстання».
Перебування Міцкевича в Одесі прийшлось на період максимального україно-російсько-польського зближення, яке було порушено жорстоким придушенням Польського повстання 1830-1831 років.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
