Павло Кравцов, Микола Плигун, Олександр Одарія, Сергій Ядов — це імена співробітників карного розшуку, які загинули в Одесі під час виконання службових обов’язків у різні роки. На честь них названо вулиці у Суворівському районі міста, де сталися злощасні події. Вулиця Кравцова та Плигуна знаходяться недалеко від четвертого пологового будинку. Вулиця Одарія — у районі Пересипського мосту, а вулиця Ядова — на Слобідці, між дитячим та дорослим відділенням міськлікарні №11.
Павла Кравцова та Миколи Плигуна пов’язувала справжня чоловіча дружба. Вони загинули однієї ночі, від рук озброєних бандитів 8 червня 1978 року. Тоді ця подія сколихнула не лише Одеську область, а й всю країну. Касу приміського радгоспу ім. Кірова пограбували на суму 96 тисяч рублів, які призначалися для виплати зарплати робітникам та службовцям. Це була банда такого собі Урсулова.
Вони вдарили сторожа по голові металевим предметом, заткнули йому рот кляпом і кинули в гардероб. Втім він зміг звільнитись і викликати міліціонерів. На місце терміново виїхала опергрупа Ленінського райвідділу у складі Павла Кравцова, Миколи Плигуна та водія Анатолія Берневеги. Підготуватися добре не встигли: один пістолет на трьох (у Плигуна), рація в машині працювала тільки на прийом. Коли Кравцов і Плигун увійшли до приміщення, злочинці розгубилися, підняли руки, проте виконувати команду «лягай! не поспішали.
Плигун для залякування зробив три постріли вгору. І раптом один із бандитів рвонувся до нього. Міліціонер встиг вистрілити на ураження та влучив у руку. У цей момент пістолет заклинило, почалася рукопашна.
На жаль, шансів вижити у двох беззбройних правоохоронців не було. Плигуна вбили двома сильними і точними ударами ножа, Кравцов бився довго і відчайдушно, відбиваючись вирваною ручкою від дверей. Проте тринадцять колото-різаних поранень зупинили хороброго опера. Така ж доля чекала Анатолія Берневегу, що прибіг на допомогу, але лезо ножа пройшло в міліметрі від серця. Він вижив.
Від множинних ножових поранень загинули старший інспектор карного розшуку старший лейтенант Павло Кравцов та інспектор погрозу розшуку лейтенант Микола Плигун. Павлу було 35 років, а Миколі – 27 років. Бандитів, зрештою, було затримано, вони отримали єдине можливе покарання в цій ситуації і в тих закондавчих реаліях — а саме вищу міру покарання через розстріл.
У 1986 році ім’я старшого лейтенанта Олександра Одарія у міліцейських колах вимовляли з повагою. Молодий, але опер, що вже став відомим, вважався одним з кращих фахівців УВС міськвиконкому з розшуку злочинців, що зникли. Розшукувати було кого, якщо врахувати, що працював Олександр у РВВС Ленінського району. А це, між іншим, такі неблагополучні райони як Слобідка, Пересип, Жевахова гора.
Старший лейтенант міліції Олександр Одарій загинув 1 червня 1986 року, першого дня після виходу з відпустки. Він був у складі опергрупи, яка виїхала на місце події на вулиці 8 Березня – невідомі завдали ножового поранення громадянці Олійниковій. На місці події Олександр звернув увагу на хлопця, який трохи нервував. Коли оперативник попросив його надати документи, той почав тікати. Міліціонер кинувся за ним слідом, наздогнав його та зумів затримати.
Проте ззаду прогриміли три постріли. Другий злочинець вистрілив у спину міліціонеру практично впритул. І хоча лікарі ще вісім днів виборювали життя Олександра, шансів вижити в нього вже не було — дві з трьох куль виявилися смертельними. Олександру Одарію було лише 28 років.
Сергій Ядов міг би працювати за фахом — у ПТУ №35 він здобув професію слюсаря-електрика з ремонту складної побутової техніки. Але в 90-ті робочі руки нікому не були потрібні. Подібна ситуація була по всій Україні. І молодик прийняв рішення йти працювати в міліцію, всупереч бажанню рідних людей.
Коли пролунав крик про допомогу, сержант міліції Сергій Ядов разом зі своїм напарником 19 липня 1994 перебував на звичайному чергуванні. Як виявилось, на подружню пару, яка поверталася додому, накинувся міцний чоловік. Вимагаючи гроші, він почав бити пару. Злочинець мав при собі газовий пістолет і пістолет Макарова, про що в момент погоні міліціонери не знали.
Бандит тікав через сквер у бік вулиці Ювілейної (зараз вулиця Ядова). Сергій Ядов наздогнав зловмисника та наказав кинути зброю. Але у відповідь пролунали постріли і одна з куль потрапила Сергію у живіт. Тоді Ядов, уже стікаючи кров’ю, розрядив обойму в озброєного злочинця, після чого впав непритомний.
Бандита було вбито. Поранення Сергія виявилося дуже важким. Багато одеситів прийшли до лікарні, щоб віддати хлопцеві свою кров, але 22 липня Сергія не стало. Йому було лише 23 роки. Указом Президента України від 23 серпня 1994 року сержанта міліції Сергія Ядова — міліціонера роти ППСМ Ленінського РВ ОГУ УМВС України в Одеській області — було нагороджено Почесним знаком Президента України за вірність присязі, мужність при затриманні озброєного злочинця. Нажаль, посмертно.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
Мало хто не знає про одеський Пасаж. Навіть сьогодні ця будівля вражає уяву своєю величчю та розкішшю, а сотню років тому це взагалі був справжній архітектурний шедевр. Для тих часів це був справжній універсальний магазин,…
