Цей навчальний заклад відкрився у 1884 році і одразу став користуватись неабиякою популярністю. Чим саме заклад Генріха Файга так приваблював абітурієнтів? А також дізнаємось, чому саме це училище обрав для своєї книги Валентин Катаєв.
Пан Файг був одним із найвідоміших громадян міста. Він був так само популярний, як градоначальник Толмачов, як божевільний Мар’яшес, як міський голова Пелікан, який прославився тим, що вкрав із міського театру люстру, як редактор-видавець Ратур-Рутер, якого часто били в громадських місцях за наклеп у пресі, як Кочубей — власник найбільшого у місті морозива закладу, де щороку влітку відбувалися масові отруєння, нарешті, як бравий старий генерал Радецький, герой Плевни.
Файг був великий благодійник і меценат, любив жертвувати і робив це з великим шиком і неодмінно з опублікуванням в газетах. Він жертвував у лотереї-алегрі гарнітури меблів та килимів, вносив великі суми на прикрасу храму та купівлю дзвону, заснував приз свого імені на щорічних перегонах яхт, платив на благодійних базарах по п’ятдесят карбованців за келих шампанського. Про нього ходили легенди.
Своє перше оголошення в Одесі Файг помістив у «Одеському листку» 11 серпня 1884 року. У ньому, зокрема, йшлося: «Навчальний заклад із курсами 6-класної класичної прогімназії та реального училища Генріха Файга, який утримував 10 років училище в Москві, переведено з дозволу опікуна Одеського навчального округу до Одеси». Закінчувалося воно запрошенням майбутніх вихованців на перші приймальні іспити до цього зовсім нового у місті навчального закладу.
А через 10 років, у серпні 1894 року, через ту саму газету Файг повідомив одеситів про перетворення свого навчального закладу на семикласне комерційне училище з одночасним переведенням його з Міністерства народної освіти до Міністерства фінансів. Так воно стало другим за рахунком подібним училищем в Одесі і восьмим — у всій Росії.
В одному з регулярно публікованих оголошень про чергові прийомні випробування «Одеський листок» доводив до відома: «Училище це за програмою своєю виправдовує весь курс реальних училищ за винятком французької та німецької мов, викладання яких у ньому ширше, ніж у реальних училищах, та кількох спеціальних предметів, які викладаються в 6 і 7 класах цього училища, а в реальних училищах зовсім не викладаються. Це училище представляє тим, що закінчили його ті ж права, які надають урядові реальні училища, в тому числі і право вступу до всіх вищих спеціальних навчальних закладів. Крім того, воно надає і такі права, яких не дає реальне училище, а саме: особисте почесне громадянство, звання кандидата комерції та золоту та срібну медаль”.
В училищі викладали найкращі педагоги: малювання – художники Геннадій Ладиженський та Кіріак Костанді, геометрію та математику – відомий інженер Георгій Де-Метц, який склав першу в Україні методику викладання фізики у школах, а хімію та товарознавство – Володимир Гернет, перший завідувач виноробної станції. У 1898-99 роках навчав дітей географії отець Валентина Катаєва – П.В. Катаєв.
В училищі, існували драматичний гурток, хор, що складався із шістдесяти хлопчиків, симфонічний оркестр та оркестр щипкових інструментів.
Навесні 1900 року на Всесвітній художньо-промисловій і землеробській виставці, що проходила в Парижі, серед 80 тисяч експонентів з 50 держав було і Одеське Комерційне училище Г.Ф. Файга. За представлені у розділі «Вихування та освіта» матеріали, що характеризують постановку навчально-виховної справи в училищі, йому присуджено бронзову медаль.
Коштувало навчання дуже недешево – 260 чи 270 рублів на рік. Натомість в училищі приймали всіх, включаючи і тих, кого виключили з «вовчим квитком» з інших навчальних закладів. Євреїв у Файга приймали без обмежень, але з однією умовою: батьки-юдеї мали оплачувати навчання двох хлопчиків із православних сімей.
23 рази випускало у світ училище Г.Ф. Файга своїх вихованців. У фондах Одеського обласного державного архіву зберігається справа, з якої випливає, що Міністерством народної освіти було надано дозвіл про перетворення з 1917-18 навчального року комерційного училища Файга на повноправну 8-класну чоловічу гімназію.
Однак її засновник встиг лише заготовити бланки для нової гімназії та змінити вивіску на будівлі колишнього училища — він помер у січні 1918 року, у розпал революційних подій. Потім упродовж багатьох років у цій будівлі на вулиці Торговій розташовувалася середня школа №36. У 1989 році тут відродився Рішельєвський ліцей, але залишився цей навчальний заклад не тільки в пам’яті старих одеситів, а й у художній літературі, як «комерційне училище Файга».
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
