Про пам’ятник Катерині Другій в Одесі чули навіть ті, хто ніколи не був у нашому місті. Насправді ж, офіційно пам’ятник носив трохи іншу назву. Коли постало питання про знесення монументу, з сусідньої держави роздались вигуки про «боротьбу з історією». Чому це є абсолютною маячнею — читайте далі.
На самому початку існування міста в центрі нинішньої Катерининської площі було закладено церкву в ім’я святої великомучениці Катерини. У ті часи над морським урвищем були зосереджені численні військові казарми, котрим церква мала слугувати гарнізонною. Проте відсутність коштів завадила добудувати церкву, і її розібрали вже 1821 року. Казарми перенесли до іншого місця, а у районі приморських схилів почалося будівництво елітних особняків.
Площу за пам’ятником Дюку стали називати Катерининською, у поодиноких випадках в архівних документах її іменували Дюковською чи Єлисаветською. У центрі площі було розбито сквер, обгороджений ажурними ґратами. У вересні 1873 року, коли було споруджено водогін, і до Одеси прийшла дністровська вода, урочисто відкрили фонтан на Соборній площі.
Фонтан на Катерининській площі складався із трьох круглих чаш, піднятих на висоту, звідки вода зливалася до круглого басейну. Верхню найменшу чашу підтримувала маленька статуя. Фонтан був окрасою площі 26 років.
Закладку на Катерининській площі пам’ятника Катерині II було здійснено у рік 100-річного ювілею Одеси. Однак, лише 6 травня 1900 року на Катерининській площі було встановлено пам’ятник Катерині II та її сподвижникам – засновникам міста. Пам’ятник було споруджено за конкурсним проектом архітектора Ю.М. Дмитренко. Постать самої Імператриці, князя Г.А. Потьомкіна-Таврійського, І.М. Дерібаса, графа П.А. Зубова та Ф.П. Деволана були виконані академіком М. Поповим та відлиті у бронзі у майстерні скульптора Б.В. Едуардса.
Пам’ятник вписувався у трикутну за формою площу. На початок ХХ століття вулиця Катерининська починалася від Приморського (Миколаївського) бульвару, тобто. Катерининська площа в цей час власної нумерації не мала і була сквером з пам’ятником. Пізніше міська дума змінила таку нумерацію і будинки, що оточують площу, придбали прописку Катерининською площею, а вулиця стала починатися там, де площа закінчувалася.
Під час перших революційних подій пам’ятник встояв. Потім Одеса ще не раз переходила із рук до рук, але згодом все ж верх одержали більшовики. Саме вони 1920 року і ухвалили рішення про демонтаж монументу як символу царату.
Голова Імператриці та постаті сподвижників як об’єкти, що становлять художню цінність, були відправлені до музею, де благополучно збереглися до початку XXI століття. Втім, до цього ми ще повернемося.
7 лютого 1921 року, в річницю остаточного встановлення радянської влади в Одесі, на постамент пам’ятника, що залишився порожнім, урочисто поставили бетонний бюст Карла Маркса роботи скульптора Макса Гельмана і архітектора М. Шехтмана. Катерининська площа, сквер та вулиця стали називатися ім’ям Карла Маркса. За кілька років «голову» замінили на постать Карла Маркса на повний зріст. Однак її, за свідченнями очевидців, при сильному пориві вітру знесло з п’єдесталу.
Постамент пам’ятника простояв ще багато років. На нього ставили, наприклад, символ праці – серп і молот – близько 1930-го року. Наприкінці 1930-х років проводився конкурс (оголошено 10 жовтня 1937 р.) на новий пам’ятник Карлу Марксу. В ньому переміг проект скульптора, професора Г.С. Теннера та архітекторів К.Б. Корченова, А.С. Назарець та В. Л. Фельдштейна. Прийнятий до здійснення проект був розміщений у журналі «Архітектура Радянської України», № 2 за 1940 рік. Здійснений проект не був.
У роки окупації, коли Одеса була столицею Трансністрії, вулиця Карла Маркса та площа називалися ім’ям Адольфа Гітлера. Після визволення Одеси знову повернулися всі колишні назви. Постамент Катерининського пам’ятника знесли, на його місці розбили квіткову клумбу. У рік 60-річчя повстання на броненосці «Потьомкін», 26 липня 1965 року, на площі Карла Маркса спорудили пам’ятник матросам-потьомкінцям. Його чотирикутний постамент одеські дотепники нарекли «праскою». Площу Карла Маркса перейменували на площу Потьомкінців. У середині 1990-х років вулицям та площам Одеси повернули історичні назви, і пам’ятник потьомкінцям прописався на Катерининській площі.
Вперше серйозні плани по відновленню монумента були озвучені у 1995 році. Тоді було прийнято рішення про відновлення монумента із використанням тих фрагментів, що збереглися.
Однак до справи дійшло тільки у 2006-2007 роках. Тоді за рахунок відомого місцевого бізнесмена і депутата Руслана Тарпана було здійснено відповідні роботи. Їх результатом стало переміення монументу потьомкінцям до порту, на Митній площі. У свою чергу, на Катерининській площі було відновлено той монумент, що колись тут знаходився.
При відтворенні пам’ятника широко використовувалися історичні документи і фотографії тих років, що збереглися. Матеріали збиралися з архівів Одеси, Києва та Санкт-Петербурга. Від старої пам’ятки збереглася низка фрагментів — постаті засновників Одеси, гранітна колона постаменту, частини постаті самої Катерини, зокрема, її значний бюст. У процесі відтворення було виготовлено заново фундамент, постамент із червоного мармуру та скульптуру імператриці Катерини II. Елементи фігури імператриці, що збереглися, і постамент для повторного використання не годилися, і залишилися в одеському краєзнавчому музеї.
Врешті-решт пам’ятник було відкрито у 2007 році. Майже одразу проти цього виступили усі проукраїнські сили та політичні діячі, зокрема і тодішній президент Віктор Ющенко. Але пам’ятник встояв, хоч і не раз потерпав від обливань фарбою та інших атак.
Після повномасштабного вторгнення Росії до України знову постало питання про неприпустимість знаходження подібного монумента в українському місті. Було зареєстровано навіть петицію до президента щодо знесення пам’ятника. Зокрема, в одній з петицій навіть пропонувалось замінити російську імператрицю на постать культового актора гачімучі-фільмів Біллі Герінгтона, але цього, звісно, не сталося.
Втім, пам’ятник все ж ліквідували 29 грудня 2022 року. Цьому передувало опитування серед жителів Одеси, які проголосували за ліквідацію монумента. Після зникнення постаті Катерини ІІ її замінив на постаменті український прапор.
У лютому 2023 року стало відомо, що буде організований конкурс, за результатами якого буде вирішено, що замінить пам’ятник Катерині на площі. За найбільш розповсюдженою версією, це буде великий фонтан.
Так воно буде, чи інакше – поки що достеменно невідомо. Однак, коло учасників конкурсу вже визначене, тому очікувати чогось екстраординарного точно не доводиться. Якщо історія знов зробить коло і тут буде таки фонтан – можна буде і справді говорити про відновлення історичної справедливості.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
