З 1 січня 2025 року в Україні планувалося, що фельдшери й медсестри, які працюють у бригадах екстреної медичної допомоги, отримають кваліфікацію «парамедик». Однак через затримки з навчанням і перенавчанням у багатьох регіонах перехід на нову систему відклали. Поки що продовжують працювати три типи бригад: лікарські, фельдшерські та парамедицинські. Для звичайних людей це означає, що швидка допомога функціонує, як і раніше, але зміни вже на горизонті. Що саме чекає на систему екстреної медицини — давайте розбиратися.
Реформування екстреної медичної допомоги в Україні орієнтується на британську систему, а сама концепція парамедиків прийшла зі США. Там парамeдик — це спеціаліст із базовою медичною підготовкою, але без вищої освіти чи лікарської ліцензії. В Україні ж цю професію адаптували: парамедиком може стати людина з медичною освітою, яка провчилася щонайменше три роки у виші за спеціальністю екстреної медицини. Офіційно професію внесли до класифікатора у 2017 році, а перші пілотні програми підготовки стартували у 2018-му в Тернопільському національному медичному університеті та Черкаській медичній академії за підтримки експертів із Балтії, Польщі й США.
За початковим планом, із січня 2025 року бригади швидкої мали складатися з парамедика та екстреного медичного техніка — нової ролі для водіїв, яких повинні були перенавчити на тримісячних курсах у медичних коледжах і на практиці. Але через брак фахівців повний перехід перенесли на 2028 рік. Уже зараз реформа викликала хвилю звільнень серед медиків: багато хто вирішив шукати нову роботу, не чекаючи змін.
Оксана, яка 21 рік відпрацювала на швидкій у Тернопільській області, стала свідком перших кроків реформи. Зрештою, вона покинула професію, переїхала з чоловіком-військовим до Одеси й не планує повертатися до роботи на швидкій. Її історія відкриває очі на проблеми нововведень.
— Нова система передбачає виїзди лише на критичні випадки, коли життю людини загрожує небезпека, — розповідає Оксана. — Але як визначити це по телефону? Бувало, що ми не виїжджали на виклик, вважаючи його несерйозним, а людина помирала. Або інший випадок: парамедики приїжджають, роблять кардіограму, передають її онлайн кардіологу. Якщо є ризик інфаркту, стан хворого стабілізують на місці, але для цього потрібна лікарська бригада. Чекаємо другу машину — і втрачаємо час. Пацієнт може не дочекатися.
Оксана переконана, що головна мета парамедиків — швидко доставити хворого до лікарні. Але чи врахували реформатори стан доріг і відстань до медзакладів? Часто рятувати потрібно на місці, адже до «кластерних» лікарень за десятки кілометрів людина може просто не доїхати. На її думку, після пандемії, у час війни та за відсутності сімейних лікарів, які б відвідували пацієнтів удома, старі добрі лікарські бригади швидкої могли б стати останнім шансом на медичну підтримку. І його поступово забирають.
Невдоволені й водії швидких. Після скандалів із бронюванням і забезпеченням бригад, вони уникають офіційних коментарів. Але в приватних розмовах діляться наболілим.
Володимир, який працює водієм понад 10 років, зізнається:
— Якби не бронь, я б уже пішов. Тепер я не просто водій, а ще й носій і помічник парамедика. Вмію зупиняти кровотечі, накладати пов’язки. Раніше хоча б на виклику міг перепочити в машині, а тепер постійно в русі. Проїхати нашими вулицями — уже випробування, а з новим навантаженням узагалі немає коли видихнути.
Його колега Ігор додає, що перенавчання на екстреного медичного техніка обмежує перспективи: ти «прив’язаний» до швидкої, а інших варіантів працевлаштування майже немає. Обидва не бачать себе в цій професії надовго. Взагалі, з медперсоналом в Одесі дуже великі проблеми. Робота низькооплачувана, в місто постійно летять то дрони, то ракети. А якщо всі медики позвільняються, то за станом медичної допомоги ми дуже сильно просядемо. Наприклад, можете дізнатись як з цим на окупованих територіях.
Навіть у Тернопільському медуніверситеті визнають: набирати студентів на спеціальність «парамедик» непросто. Багато випускників після курсів обирають не швидку, а продовжують навчання на традиційних медичних спеціальностях, шукаючи ширші можливості для кар’єри.
Оксана вважає, що до 2028 року, щоб відзвітувати перед західними партнерами, вакансії заповнять поспіхом підготовленими фахівцями. Але якість допомоги, ймовірно, постраждає.
Цю думку побічно підтверджують дані Одеської ОДА: станом на січень 2025 року медики обласного центру екстреної допомоги завершили теоретичне онлайн-навчання на платформі Prometheus, а практична підготовка триватиме до 2028-го. Водії також опанували теорію й зараз відпрацьовують навички, готуючись до іспитів у 2025 році. Освітні програми для парамедиків і медичних техніків в Одесі стартують лише в 2024–2025 роках, що свідчить про поспіх у реалізації реформи. Залишається відкритим питання: чи готова система до таких змін, і чи не стануть вони кроком назад для тих, хто потребує швидкої допомоги? Відповідь, здається, очевидна. Тож, дорогі друзі, намагайтесь не хворіти. Адже традиційно в нашому місті все з медициною не дуже добре. Наприклад, ось як все було сотню років тому. А щоб не хворіти (або, принаймні, бути хворим рідше), займайтесь спортом. В Одесі достатньо місць, де це можна зробити.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
