До повномасштабного вторгнення Одеса, як не дивно, не була лідером в українському виноробстві. Перші місця тримали Херсонська, Миколаївська та навіть Запорізька область. До 2014 року, звісно, суттєвий сегмент займали кримські виноробні. Після повномасштабного вторгнення з класичних виноробських регіонів «при ділі» залишились лише Одещина та Закарпаття.
Одеська область, особливо її південна частина – Бессарабія є осередком виноробства, де виноградники займають площу у ціленних 39 тисяч гектарів. Якщо брати традиції і потенціал, то Одещина має всі шанси стати винним лідером України. Ми вже давно могли б бути першими у виробництві винних матеріалів, але потрібне брендування й позиціонування. Бессарабія, з її унікальним теруаром, сформованим Чорним морем і лиманами, ідеально підходить для вирощування винограду. Південні чорноземи, багаті азотом, фосфором і калієм, живлять лозу, а морський клімат додає ягодам особливого смаку.
Звісно, у кожного регіону є свої «фішки» та коронні сорти, є це і в Одещини. Між іншим, виноробство могло б слугувати і добробуту держави. Треба лише звернутись до співпраці з Молдовою, яка, попри розміри, подібні до Одеської області, зробила виноробство локомотивом економіки. Це політичний погляд на вино, але співпраця можлива. Бессарабія вже стала синонімом винної культури, де вино – це не просто напій, а спосіб життя. Тут майже усі п’ють вино, і це створює особливу атмосферу, і звісно що не атмсоферу пияцтва.
Виноробство на Одещині – це історія, що тягнеться від античних часів. Традицію започаткували давні греки, які принесли культуру лози на ці землі. Виноград і вино були всюди, куди сягала нога їх колоністів та торговців. Після греків естафету підхопили болгари, молдавани, німці та українці. У XIX столітті німецькі колоністи в Бессарабії заклали виноградники біля лиману Бурнас, і вже за кілька років їхні вина стали відомими в Європі.
Сьогодні ця спадщина живе в десятках сімейних династій. Наприклад, родина Плачкових у селі Криничне не була офіційними виноробами, але домашнє вино в їхній оселі було нормою. Такі традиції формують унікальну культуру регіону, де вино – це не лише продукт, а й привід для спілкування. Бессарабія особливо славиться виноробством. Це здоровий продукт, який об’єднує людей.
Серед сортів, що прославили Одещину, особливе місце посідає «Одеський чорний» (Аліберіне) – унікальний продукт української селекції. Сорт з’явився в 1950 році в Інституті виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова (доречі, йому вже 120 років). Схрестивши Каберне Совіньйон і Аліканте Буше, вчені отримали виноград із насиченим кольором завдяки антоціанам і ніжною ароматикою. Від Аліканте Буше він узяв колір, а від Каберне – врожайність і характер ароматики.
Спочатку «Одеський чорний» використовували як фарбник для вин із слабким кольором, але в 2000-х Іван Плачков і його виноробня «Колоніст» показали, що цей сорт має потенціал. На певних етапах роботи вино отримувало небажаний привкус борщу, тому довгий час до цього сорту відносились скептично. Але з часом винороби навчилися працювати з сортом, і сьогодні вина з нього вражають нотами чорної смородини, ожини, шоколаду, какао, диму й прянощів.
«Одеський чорний» – виноград пізнього збору, який потребує точного моменту для збирання. У спекотну погоду є лише 2–3 дні, щоб вловити баланс цукру й кислотності. Вино з цього сорту ідеально підходить для витримки в дубових бочках, що додає йому шовковистих танінів і потенціал для зберігання до 10 років. Воно чудово поєднується з м’ясними стравами, як-от свинячою щічкою в буряковому соусі чи каре ягняти, а також із жирною рибою, наприклад, лососем. Доречі, тут можете почитати про хороші «рибні» заклади Одеси.
Сьогодні понад 40 українських виноробень, зокрема «Колоніст», Leleka Wines, Villa Tinta, «Фрумушика-Нова» та Biologist, створюють вина з «Одеського чорного», які отримують нагороди на конкурсах, як-от Alberta Food & Beverage Expo 2023 у Канаді.
Вищезгадана виноробня «Колоніст», заснована Іваном Плачковим у 2005 році в селі Криничне, стала символом відродження одеського виноробства. Розташована в Бессарабії, вона спеціалізується на українських сортах, зокрема на «Одеськрму чорному» і «Сухолиманському білому».
Останній сорт це свіже літнє вино з фруктовим смаком, ідеальне до сирів і салатів. Обидва сорти отримали географічне зазначення, що підкреслює їхній зв’язок із Бессарабією. «Колоніст» експортує вина до Європи й Канади, доводячи, що українське вино може конкурувати на світовій арені.
У селі Базар’янка приблизно у 7 кілометрах від знаменитого Бурнаського ллиману, розташований Одеський завод класичних вин (ОЗКВ). Це завод з більш ніж 200-річною історією. Колись завдяки поживним місцевим чорноземам, саме тут облаштувались німецькі колоністи. Саме вони і були тими, хто заснували тут перші винарні.
На сьогоднішній день підприємство має понад тисячу гектар власних віноградників, як сировинну базу. Завод переробляє до 120 тонн винограду за годину, а ємності для зберігання на піку можуть всмоктати в себе приблизно мільйон літрів вина, ви тільки уявіть цю потужність!
Як ми вже говорили, теруар (тобто сукупність факторів місцевості, це виноробський термін) Базар’янки, сформований морським і континентальним кліматом, ідеально підходить для вирощування сортів, зокрема відомих «Каберне Совіньйон», «Мерло» та «Шардоне». Лабораторія заводу контролює якість, тестуючи цукристість, кислотність і температуру ягід. Таким чином, поєднання класичних технік і сучасної науки призвело до того, що одеські вина не тільки продовжують випускатись, а і активно експортуються до Європи, зберігаючи репутацію регіону.
Повномасштабне вторгнення 2022 року серйозно вдарило по українському виноробству. Всі підприємці зіткнулися з нестачею робочої сили, падінням попиту через кризу, масовий виїзд людей, «сухі закони» на початку війни та проблеми з акцизами, там є певні складнощі в законодавстві. Херсонська та Миколаївська області, які були лідерами до того, через активні бойові дії та окупацію половини Херсонської області, звісно, серйозно втратили свої позиції. Саме цей прикрий аспект і дав Одещині шанс вибитись у лідери.
Фестивалі вина, які припинилися через ковід і війну, поступово повертаються. Звісно, маленькі винороби продають вино у дрібний опт, адже вони не представлені в мережах. Але вже у 2023 році в Одесі відбувся фестиваль, присвячений «Одеському чорному», який зібрав десятки виробників і привернув увагу туристів. Такі заходи допомагають просувати локальні вина й підтримувати економіку. Працює і інститут імені Таїрова, розробляючи нові сорти та дбаючи про виноградники. Щоправда, через війну процес створення нових виноградників сильно загальмувався.
Тим не менш, вина одеського виробництва ви можете зустріти у будь-якому ресторані міста. Можете сміливо їх замовляти, адже вони дуже високої якості. Єдине, що треба врахувати — це власні смакові «забаганки», адже кожен має свої вподобання.
Підпишіться на Телеграм Моя Одеса 
!
