Одеське фотографічне товариство стало першим самостійним об’єднанням фотографів у Російській імперії. Воно функціонує і в наш час. Сьогодні, як і 130 років тому, члени Товариства ставляться до фотографії, як виключно наукової категорії і великого мистецтва, винайденого нашими попередниками в далекому 1826-му році.
У 1822 році французьким винахідником Жозефом Нісефором Ньєпсом було отримано перше у світі зображення, звичне для сучасної людини, але кадр, який він отримав, не зберігся належним чином. І тільки в 1826 йому вдалося отримати повноцінний кадр під назвою «Вигляд з вікна». Саме цей знімок увійшов до історії як перша фотографія, хоч і до звичної нам якості було ще далеко.
Після створення фотографія, як і багато наукових розробок, удосконалювалася і поступово популяризувалася. Однак, ще довгі роки, залишалася доступною лише дуже вузькому колу людей, виключно вищому стану.
Одеське Фотографічне Товариство (ОФО) було засноване в Одесі в 1891 році і стало першим фотографічним товариством на території Російської імперії. Отже, серед ініціаторів та засновників товариства, які зібралися 17 листопада на Ямській вулиці, були видні одеські вчені, викладачі, підприємці, чиновники та митці. Ось лише деякі з них:
Також матеріальну і дуже значну підтримку першому етапі Товариству надав граф Михайло Михайлович Толстой.
Членами правління ОФО були в різні роки багато фотографів – власників фотозакладів, таких як:
Стати членом фотографічного товариства було украй почесно і зовсім не просто. Кожна кандидатура нового члена товариства узгоджувалась на рівні правління міста. Містоначальнику особисто повідомлялося про видачу квитка на право фотографування поза приміщеннями товариства. Переважну більшість членів товариства складали вчені, оскільки фотографія служила необхідним способом документування доказів у їхній науковій діяльності. Причому далеко не всі були одеситами чи принаймні проживали тут тривалий час.
Товариство мало свою фотолабораторію, курси фотографів, бібліотеку, постійну комісію судово-фотографічної експертизи, депо фотографічних приладів, де можна було придбати будь-яке приладдя для фотографії, а також проявити і надрукувати плівку. У депо також продавалися паспарту фотографічного товариства, на яке можна було приклеїти фотографії власного виготовлення.
У Товаристві регулярно проводилися публічні лекції, конкурси, виставки та екскурсії. Суспільство видавало наукові посібники та журнали присвячені фотографії.
Потім, у 1912 році, на святі 20-річчя діяльності Товариства, було прийнято рішення про створення власного журналу, який ми знаємо, як Вісник Одеського Фотографічного Товариства. Редагував журнал надвірний радник Георгій Сергійович Михайлов-Мучкін, який на той час був головою товариства. Потім 2013 року на посаді редактора його змінив дворянин Микола Михайлович Волков.
Проте Вісник Одеського Фотографічного Товариства випускався лише протягом трьох років, з 1912 до 1914 року. Як писав пізніше його редактор «поки не створилися умови, що заважали правильній роботі».
Потім, в 1915 Михайлов-Мучкин заснував новий журнал «Російський фотографічний вісник», який не був частиною Товариства і описував загальні положення розвитку фотографічного справи біля держави. Цей журнал видавався протягом двох років, поки Георгій Сергійович не зайнявся організацією, мабуть, найзначнішого та наймасштабнішого проекту у своєму житті – заснуванням першого в Російській імперії навчального фотографічного закладу.
1916 року йому вдалося здійснити цей грандіозний проект. Зверніть увагу на педагогічний персонал курсів, який формувався з величезною відповідальністю та науковим підходом. Завідувач курсів, викладач загального курсу фотографії та тимчасовий керівник практичними заняттями з фотографії – Г.С. Михайлов-Мучкін; законоучитель — священик о. Є. Іваницький.
Викладачі: словесності — інспектор реального училища В.П. Сімінел; англійської мови – лектор вищих жіночих курсів – Д.Е. Пітерс, математики — інспектор класів інституту шляхетних дівчат В.М. Кравченка, фізики – приват-доцент І.Я. Точидловський, механіки та технології — інженер І.Ф. Іванушкін, хімії та фотохімії — приват-доцент Є.С. Єльчанінов, малювання та живопису — академік К.К. Костанді. Лікарем курсів призначено В.Д. Глібова.
Однак через рік після відкриття Фототехнічних курсів відбулися Жовтнева революція, повалення тимчасового уряду та встановлення радянської влади, що суттєво вплинуло на подальший хід вітчизняної та світової історії. Не оминули, на жаль, ці події та долю фотографічного навчального закладу міста Одеси.
З певних причин не вдалося зберегти документів, що висвітлюють нам подальшу діяльність як фототехнічних курсів, так і самого Фотографічного Товариства. Однак, трохи більше ніж через сто років, силами нового складу Одеського Фотографічного Товариства йог діяльність було відновлено. Наразі в Одесі є не тільки процвітаюче наукове фотографічне товариство, а і видається вісника товариства «Плівка, Фотографія, Життя». Випуск розпочаток з березня 2020 року. Всі члени товариства натхненно працюють, переслідуючи ті самі цілі, як і 100 років тому.
Подпишитесь на Телеграм Моя Одесса 
!
Нажмите , чтобы читать в Фейсбуке!
